Традиційними для науково-дослідного сектору «Музей кобзарства» є культурологічні заходи на тему – «Заповіт Великого Кобзаря». В рамках цієї акції 12 і 13 грудня 2018 року в музеї були проведені дві зустрічі під назвою «Прийди і прочитай Кобзаря».
На першій зустрічі були учасники проекту Німецького фонду «Пам'ять відповідальність і майбутнє», якими є члени клубу «Пам'ять серця» (керівник проекту Анелія Ковальська). Анелія Віталіївна з захопленням розповіла, що учасники клубу – це діти війни, остарбайтери, жертви націонал-соціалізму та їх рідні – проявляють активну життєву позицію. Тому в рамках свого проекту для них було проведено 26 зустрічей на різноманітну тематику з представниками влади, працівниками фондів, народними майстринями, художниками, лікарями, артистами, поетами.
Особливо незабутніми для них стали зустрічі в Музеї кобзарства. Першою була зустріч з переглядом документального фільму «Хоробра сімнадцятка», про історію Української капели бандуристів ім. Т. Шевченка, що емігрувала після Другої Світової війни до Північної Америки. Друга – творча зустріч із лірником з міста Рівне Андрієм Ляшуком, який представив і забутий традиційний інструмент – колісну ліру та лірницький репертуар: псальми, історичні пісні, думи.
До акції «Прийди і прочитай Кобзаря» учасники клубу «Пам'ять серця» готувалися особливо ретельно. Кожен з них пригадав про своє перше враження від Тараса Шевченка, про особливе відношення, яке народжувалося в їх родинах до Великого Пророка українського народу. Розпочали захід виконанням вікопомної пісні на слова Т. Шевченка – своєрідний духовний гімн Наддніпрянського краю – «Реве та стогне Дніпр широкий». Учасники зустрічі читали уривки з поезії «Розрита могила», поеми «Перебендя», вірші «І золотої й дорогої», «Якби ви знали паничі» та інші. На зустріч з ветеранами праці був запрошений цехмайстер Київського кобзарського цеху Микола Тихонович Товкайло. Він виконав українську народну пісню на слова Т. Шевченка «Думи мої», а також героїко-епічні твори та псальми. Ветеран освітянської ниви Ніна Іванівна Лазенко підготувала мінівиставку своїх робіт – рушникових композицій «Шевченкіани», на які, як вона сказала, «використала всі свої недоспані ночі». Ярослава Іванівна Юхименко виконала український романс на слова Т. Шевченка «Така її доля». Звісно, на завершення цієї глибоко зворушливої зустрічі для представників старшого покоління, всі учасники виконали «Заповіт» – «Як умру то поховайте…».
Наступного дня, 13-го грудня, в акції взяли участь учні 6-го класу КЗКОР «Переяслав-Хмельницького ліцею-інтернату «Патріот». Учні підготували вірші поета на пам'ять. Але також діти були дуже захоплені тим, що мали можливість взяти книгу – Кобзар Тараса Шевченка і прочитати вибрану поезію. Богдан Гуленко виконав історичну пісню «Ой на горі вогонь горить», а потім вперше взяв до рук народну діатонічну бандуру традиційних незрячих співаків і спробував відтворити мелодію. Адже Богдан являється учнем музичної школи, клас академічної бандури. Всі разом діти також з натхненням співали «Реве та стогне Дніпр широкий». На заході кожен із юнаків на підтвердження того, що культура кобзарства це була суто чоловіча традиція – грали на Колісній лірі. На завершення заходу «Прийди і прочитай Кобзаря» шестикласники виконали під супровід свого однокласника на лірі Гімн України «Ще не вмерла України…»
Зустріч в Музеї кобзарства дала можливість дітям доторкнутися і відтворити мелодію на давніх музичних інструментах – Колісній лірі та старосвітській діатонічній бандурі, перегорнути сторінки та прочитати безсмертні поезії Тараса Шевченка. Їх дуже зацікавила традиція незрячих мандрівних співаків і доля Т. Шевченка в засланні (вони підходили і задавали питання по цій темі). Кожен з них має вдома Кобзаря, твори Т. Г. Шевченка, і тепер вони будуть частіше його відкривати і читати віщі рядки пророка українського народу.
Молодший науковий співробітник НДС «Музей кобзарства» Н. Костюк
