21 жовтня 2019 року для учнів 7-го класу Комунального закладу Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницький ліцей-інтернат «Патріот» старшим науковим співробітником Музею народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини Шкірою Л.М. була прочитана лекція на тему «Чумацтво в Середній Наддніпрянщині».
Слухачі мали можливість простежити розвиток засобів пересування та трансформацію шляхів сполучення у минулому та сьогоденні України.
Одним з найдавніших та найвагоміших допоміжних занять українців було чумацтво. Початки цього заняття сягають доби Київської Русі. Його прабатьківщиною була Середня Наддніпрянщина. Основним промислом була торгівля сіллю, котру вони привозили з Криму та чорноморських лиманів.
З розвитком промисловості й товарно-грошових відносин асортимент товару значно розширився, а маршрути чумаків набули переважно південного напрямку. Зокрема, наприкінці XVIII - у першій половині XIX століття, вони доставляли до чорноморсько-азовських портів великі партії зерна, будівельних матеріалів та інших вантажів, а на зворотному шляху везли традиційну продукцію: сіль і рибу, прянощі, солодощі, тканини тощо.
Майже всі шляхи загальноукраїнського значення сьогодні – засновані саме чумаками. Коли нашу територію вкривали безкраї степи, більшість доріг виключно з’єднували між собою найближчі села. Чумакам було не вигідно втрачати час, подорожуючи поселеннями, і вони прокладали свої, власні маршрути, прив’язуючись лише до річок (задля орієнтації на місцевості та постійного доступу до прісної води).
Ще задовго до влаштування залізниць, воловий віз поступається кінному. Найбільш цінні товари, що вимагали швидкої доставки, перевозилися кіньми. Але, чугунка (залізниця) зробила чумака зайвим, вона стала могутнім конкурентом, якому чумацький промисел намагався протистояти, та марно. Чумак не міг конкурувати з дешевшим і швидшим залізничним транспортуванням.
І все ж, незважаючи на це, чумацтво становило одну з найколоритніших ділянок у виробничо-господарській діяльності українців, що позначилося на розвиткові певних галузей традиційної культури: народній медицині й ветеринарії, звичаях й обрядах, уснопоетичній творчості, мистецтві та розвитку товарно-грошових відносин.
Під час лекції за допомогою ілюстративного матеріалу та фотопрезентації були представлені зразки чумацьких маж, ярем, дерев’яних коліс. Учні з зацікавленням задавали питатння та отримували змістовні відповіді.
Старший науковий співробітник Музею народного сухопутного
транспорту Середньої Наддніпрянщини Л.М. Шкіра