До роковин світлої пам’яті ОСТАПА ВЕРЕСАЯ у Музеї кобзарства відбувся Урок мандрівка

Категорія: Культурно-освітні заходи Створено: П'ятниця, 28 лютого 2020, 13:43
Notice: Undefined variable: info in /home/ksere795/niez.com.ua/templates/urbanlife/html/com_content/article/default.php on line 176

Остап Вересай (1803-1890 рр.) – легендарна постать в представленні традиційної культури українського народу у ХІХ ст. Вересай (по вуличному – Радчишин Бурик) народився в селі Калюжинці Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині це Срібнянського району Чернігівської області) – в сім'ї кріпака.

ХІХ століття – один з найцікавіших періодів у історії світового прогресу, розвитку культури та літератури. Історія ніби прокинулась від довгої сплячки. Картина світу тоді швидко змінювалася. Поряд з технічним розвитком людства, коли з’являються паровози, пароплав, телеграф, наука дослідила таємницю еволюції живої матерії, цей вік ввійшов в історію людства, як науково-технічний переворот і час бурхливих соціальних потрясінь. Мінявся вигляд світу і суспільства.

То був період класичного капіталізму (тобто вільна конкуренція).

Як поряд дворянських садиб тулилися хатки бідняків, так і в середовищі простого народу існувала улюблена традиційна культура музики, пісні, танцю, розпису, малювання.

Остап Вересай став тим яскравим виразником культури свого народу. Сотні кобзарів мандрували дорогами України, але йому довелося стати посланцем традиції через віки. Ним зацікавилися його сучасники – представники інтелігенції: художники, етнографи, композитори, навіть зарубіжні письменники.

Завдяки своєму таланту Остап Вересай збуджував у слухачів почуття поваги до своєї історії, високі естетичні та патріотичні почуття. Це добре розуміли Т. Шевченко, П. КулішІ. Карпенко-КарийМ. ЛисенкоО. РусовП. Чубинський, які пропагували творчість Вересая, опікувалися його долею. Іноземним приїжджим, які слухали Остапа Вересая, зокрема французькому професору, пізніше міністру освіти Франції Альфреду Рамбо, французькому професору – Луї Леже, професору з Відня – Ватрославу Ягічуукраїнські пісні у його талановитому виконанні відкрили досі незнану Україну, душу її народу, її історію.

Після знищення кобзарської традиції  в посттоталітарному режимі 30-х рр. ХХ ст. естетика побутування мандруючих незрячих співаків України, майже не збереглася і лише завдячуючи дослідженням, спогадам просвітників ХІХ ст. доходила до нас і розпочала відкриватися поступово.

Саме постать О. Вересая спонукала співробітників музею кобзарства організувати і провести Урок мандрівку під назвою «В минуле кобзарськими стежками» до днів світлої пам’яті відомого кобзаря ХІХ ст.

 Захід проводився для учнів сільської школи с. Дем’янці (кл. кер. Людмила  Аронська) з залученням цех майстра Київського кобзарського цеху – Миколи Товкайла та сучасного музиканта щипкових інструментів Миколи Гриценка. В ході цього пізнавального уроку – учням Демянецької середньої школи було донесено інформацію про життєвий і творчий шлях народного музиканта-самоука, кобзаря Остапа Вересая. Сучасний кобзар (цех майстер Київського кобзарського цеху – Микола Товкайло виконав улюблену пісню кобзарів «Нема в світі правди». Саме за цю пісню завжди потерпали наші мандрівні співаки – кобзарі. Також прозвучала Дума про Федора Безродного.  Для представлення гри на Вересаєвській кобзі до заходу був запрошений сучасний музикант, який цією грою продемонстрував її, як інструментальний та акомпануючий інструмент до української народної пісні. Також музикант продемонстрував гру на сучасному популярному музичному інструменті – акустичній гітарі.

Під час ознайомлення з копією інструменту на якому грав і співав Остап Вересай, діти послухали молитву «Під твою милість» Д. Бортнянського  під супровід Миколи Гриценко. Також з учнями було розучено і виконано народну пісню «При долині, кущ калини» з акомпанементом Вересаєвської кобзи.

А під акомпанемент сучасного музичного щипкового інструменту – гітари,  учні Демянецької школи послухали у виконанні Миколи Гриценко лірико-патріотичну пісню «Батьківська криниця» та народну пісню «Ой ти ніченько, чарівниченька».

Таким чином, учням було продемонстровано інструмент на якому 200-300 років тому грали мандрівні співаки – кобзарі і ознайомлено з сучасним щипковим інструментом – гітарою. Вони також дізналися який репертуар виконували мандрівні незрячі співці-старці, який продемонстрував Микола Товкайло. Він розповів учням, як виготовляються традиційні музичні інструменти: колісна ліра, старосвітська бандура, вересаєвська кобза, з якого дерева і скільки часу майстер трудиться над інструментом, а перед цим скільки дерево має висихати. Цех майстер Київського кобзарського цеху провів з учнями майстер клас гри на традиційних музичних інструментах. Учням також було вручено на згадку про урок – тексти пісень, які вони вивчили і почули вперше, а ще фото світлини про музеї НІЕЗ «Переяслав».

Проведенням такого наочного заходу ми намагаємося через сприйняття гри на вересаєвській кобзі, прослуховуванням співу під її супровід – відчути кожному присутньому на уроці мандрівки – музичну та пісенну стилістику ХVІІІ - XIX ст. часу побутування в Україні незрячих мандрівних співаків – кобзарів. А також порівняти сприйняття традиційних музичних інструментів та сучасних шипкових, відчути музичну стилістику різних епох.

Молодший науковий співробітник НДС «Музей кобзарства»                     Наталія Костюк