21 лютого 2020 року напередодні вшанування пам’яті Великого Кобзаря у Музеї Заповіту Т. Г. Шевченка для учнів 9-б класу Комунального закладу Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницький ліцей-інтернат «Патріот» завідувач науково-дослідного відділу Наталія Кухарєва прочитала лекцію «Переяславський цикл у творчості Т. Г. Шевченка».
20 лютого до «Світлиці народної іграшки» НІЕЗ «Переяслав», у супроводі вчителя Людмили Михайлівни Кабанячої та вихователя Валентини Віталіївни Білецької, завітали учні 8 класу Комунального закладу Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницький ліцей-інтернат «Патріот», щоб прослухати лекцію про ляльку – мотанку.
У житті є різні ювілеї – з дня народження, з дня одруження, ювілей підприємства тощо. А от для наукового співробітника Меморіального музею Г.С.Сковороди Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Нікітіної Валентини Василівни цей день є особливим і визначним.
Вибійка, вибиванка, мальованка, друкованиця, димка – так називали в Україні тканини з візерунком, який наносили узорно різьбленою і змащеною фарбою дошкою. Вибійка існувала на Україні з давніх-давен. Фарбу для вибійок виготовляли переважно з природних барвників: чорну — із сажі шпилькових дерев, червону — з комашок червцю й ін. А полотно використовували льняне і конопляне домашнього ткання, рідше — бавовняні або шовкові тканини фабричного виготовлення. Оригінальність українських вибійок загально визнана. Дослідники часто називають їх «народною графікою». Вибійчані тканини були популярні в Україні; з них шили жіночий, дитячий і чоловічий одяг; плечовий — жіночі кабати, свити, поясний — спідниці, фартушки; для чоловіків штани; головні убори — хустини, намітки та ін.
Також цей вид мистецтва застосовується і в сьогоденні. Народні майстри часто прикрашають вибійчаними узорами свої вироби. Напередодні Дня святого Валентина люди традиційно готують подарунки для своїх близьких.
6 лютого учні 3-го класу місцевої ЗОШ І-ІІІ ст. №2 занурились у світ українських традицій. У Меморіальному музеї Г.С. Сковороди школярі власноруч виготовляли лляну серветку у техніці вибійка. Для цього вони застосовували акрилову фарбу для текстилю і дерев’яний вибійчаний штамп. Орнаментом для серветки обрали символ Дня закоханих – янгол.
Можемо стверджувати, що ручна вибійка — унікальне явище в сучасному українському мистецтві.
Завідувач НДВ «Меморіальний музей Г.С.Сковороди» Тетяна Радіоненко
4 лютого 2020року вся прогресивна спільнота українців відзначають 140 – річчя від дня народження Климента Васильовича Квітки.
Ця постать – є однією із тих, хто зайняв заслужене місце в історії української культури XX століття, але про кого незаслужено забули майже всі, крім вузьких фахівців і групи інтелектуалів.
Культурологічний захід у Музеї кобзарства, який відбувся 5 лютого за участю ліцеїстів КЗКОР Ліцей «Патріот» був присвячений життєвій та творчій діяльності визначного просвітника ХІХ – ХХ ст.ст.
Народився Климент Васильович Квітка в селі Хмельові під Ромнами в козацькій родині. Він рано залишився без догляду рідних. Батько його хворів на невиліковну хворобу в ХІХ ст. – туберкульоз, і рано помер. Мати не мала змоги утримувати дітей, тому віддала 5-річного Климента на виховання в чужу сім'ю Карпових, які проживали в Києві.
В цій родині він отримав гарне виховання і прекрасну музичну освіту. Потім вступив на юридичний факультет Київського університету ім. Володимира Великого, де паралельно працював як музикознавець-фольклорист. З юних років Климент Квітка збирав фольклор і у 22 роки, після закінчення юридичного факультету Київського університету, вже підготував і видав перший збірник записаних ним народних пісень. Маючи освіту юриста він за покликанням був музикантом, талановитим дослідником фольклору.
У 1898 р.К. В. Квітка видав маленьку книжечку записів народних пісень. А з 1902р. співпрацював у журналі «Київська старовина».
Про все це дізнавалися старшокласники ліцею, а також про ту роль, яку К. В. Квітка відіграв у житті геніальної поетеси Лесі Українки, а вона в його науковій діяльності. Вони зустрілися на засіданні літературно-артистичного гуртка Київського університету. Лариса Косач запамятала студента-першокурсника Климента Квітку, палкого збирача народних пісень. З того часу він був поряд із Лесею Українкою протягом п’ятнадцяти років, з часу їх знайомства і до того дня коли вона відійшла в інший світ у 1913-му.
Це був надзвичайно інтелігентний союз двох творчих постатей, які все життя підтримували один одного.
За життя К. Квітка був визнаний етнографом, фольклористом, музикознавцем, котрий зібрав, записав і зберіг для нащадків шість тисяч народних пісень. А ще, він зумів за півстоліття активної наукової діяльності в роки царського, а згодом більшовицького панування видати близько сотні наукових праць.
Сьогодні декоративно-прикладне мистецтво розглядається як важлива художня цінність, що виконує численні функції – пізнавальну, комунікаційну, естетичну та ін.
29 січня у дитячій музичній школі імені П. Сениці відбувся культурно-просвітницький захід «Пам’ятай про Крути». Під час урочистостей завідувачем НДВ історичного краєзнавства Т. Ю. Нагайком для учнів шкіл міста Переяслава було проголошено доповідь на тему: «Подвиг під Крутами – символ незламності української нації». Зокрема, було наголошено на історичному значенні подій кінця січня 1918 р., звернено увагу на постать нашого земляка, учасника тих подій П. П. Дремлюги. У контексті державотворчих змагань на Переяславщині зауважено про бій, що відбувся 4-5 лютого 1919 р. на р. Трубежі, поблизу с. Коржі Баришівського району, коли під керівництвом сотенного отамана Івана Черпака було стримано просування більшовицьких військ до Києва. Учні також почули про постаті героїв визвольних змагань того часу Петра Самутіна та Гаврила Куреди (отаман Чорний). Доповідачем було наведено паралелі з сучасною ситуацією, у якій опинилась Україна, наголошено на жертовності та подвигах українських бійців під час оборони Донецького летовища, трагедій поблизу Широкиного та Дебальцево. Захід мав виразну художньо-мистецьку складову, що створювала урочисту атмосферу та сприяла засвоєнню учнями інформації про історичні віхи боротьби українського народу за власну державу та ідеали свободи.
29 січня 2020 року на базі виставки «Сила нації – в єдності!», яка проходить у КЗ КОР «Переяславський ліцей-інтернат «Патріот», відбувся виховний захід «Пам’яті героїв Крут», на якому були присутні учні старших класів ліцею.
28 січня 2020 року на базі виставки «Сила нації – в єдності!», яка проходить у КЗ КОД «Переяславський ліцей «Патріот», відбулася зустріч з Оленою Гичко, юристом, активісткою переяславського та київського Майданів, волонтером. На культурологічному заході були присутні учні 9-го Б класу ліцею (керівник Анатолій Шмалій), студенти кафедри військової підготовки Переяславського ДПУ ім. Г. Сковороди та група військових в/ч А-3085 43-ої бригади на чолі з начальником військової медичної служби Василем Барсою.
27 січня 2020 року на базі виставки «Сила нації – в єдності!», яка проходить у КЗ КОД «Переяславський ліцей «Патріот», відбулася зустріч з Миколою Товкайло – кандидатом історичних наук, відомим кобзарем, цехмайстром Київського цеху бандуристів, учасник революційних подій за незалежність України. На культурологічному заході були присутні учні 9-го класу ліцею.