У МУЗЕЇ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ВІДКРИТО ВИСТАВКУ «КРЕМЕНЕОБРОБНЕ РЕМЕСЛО У ТРИПІЛЬСЬКУ ДОБУ»

Категорія: Виставки Створено: П'ятниця, 11 жовтня 2019, 15:33

9 жовтня 2019 р. у Музеї трипільської культури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» відкрито огляд виставки «Кременеобробне ремесло у трипільську добу». Представлені на ній матеріали висвітлюють розвиток та становлення одного із найдавніших ремесел по видобутку та обробці кременю в енеолітичну добу. Основну частину виставкової експозиції займають вироби майстрів часів трипільської культури із поселення Ломачинці у Подністров’ї.

Носії трипільської культури жили в епоху мідно-кам’яного віку, який характеризується появою та поширенням першого металу – міді. Та зважаючи на м’якість даного матеріалу, основною сировиною для виготовлення знарядь праці залишався кремінь, поряд із рогом та кісткою. Найбільш якісні родовища покладів цього каменю на території сучасної України знаходяться у Подністров’ї та на Волині. Ці регіони стали експортерами крем’яних виробів у різні райони проживання трипільців-землеробів, при цьому їхня продукція поширювалася й далеко за межі поширення власне самої культури.

За твердістю кремінь практично не поступався міді, був основою для виготовлення різних знарядь та зброї. У часи Трипілля-Кукутень обробка кременю досягла настільки високого рівня, що перетворилася із домашнього виробництва на розвинене ремесло. У цей час з’являються спеціалізовані кременеобробні майстерні. Первинну обробку сировини здійснювали безпосередньо біля місць видобутку, а також на поселеннях. Майстерні та робочі ділянки з обробки каменю зафіксовано поруч із будинками, іноді в житлах. Асортимент виробів із ремісничих майстерень складали: тесла, сокири, відбійники, скребачки, струги, різці, свердла, вістря стріл, вкладні для серпів і набивних дощок для обмолоту збіжжя тощо. Заготовками для крем’яних знарядь слугували довгі платівки, сколоті з високих нуклеусів. Такі платівки-напівфабрикати йшли на експорт, їх знаходять як скарби у східнотрипільському ареалі, де власного якісного кременю не було. Знаряддя із кременю використовували в усіх галузях господарства, побуті та військовій справі, але особливо інтенсивно – у землеробстві.

На виставці представлено матеріали із досліджень відомого археолога-трипіллязнавця Тамари Григорівни Мовші у 1978-80 рр. на поселенні біля с. Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області. В урочищі Галиця було обстежено майстерню із якої походять відбійники, нуклеуси та заготовки знарядь на різних стадіях обробки – від попередньо грубо обтесаних шматків кременю до сокир, підготовлених до шліфування та шліфованих. Також демонструються різноманітні знаряддя: вкладні до серпів, ножі, ножовидні пластини, скребки, відщепи. Доповнюють виставку ілюстрації реконструкцій кременеобробної індустрії трипільців-землеробів.

Виставка відкрита для огляду в Музеї трипільської культури з 9 жовтня  по 29 грудня 2019 р. Музей працює: з 9 до 17 години; вихідні дні: понеділок, вівторок.

Молодший науковий співробітник НДВ археології                                    Валентина Білоусько