20 травня 2016 року у НІЕЗ «Переяслав» відбулося відкриття одразу двох виставок, присвячених справжній візитівці України – петриківському розпису. Одна із них – персональна виставка робіт майстрині петриківського розпису Олени Ярмолюк, яка має назву «Петриківку треба «читати» душею», експонується у Музеї «Заповіту» Т.Г. Шевченка, а друга – «Казковий світ петриківського розпису» – складається з авторських робіт члена Національної спілки художників України Галини Назаренко та Заслужених майстрів народної творчості Тамари і Олександра Вакуленків, демонструється у Музеї декоративно-ужиткового мистецтва Київщини (Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини).
Із привітальним словом до гостей звернувся в. о. генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Лукашевич О. М., заступник міського голови з гуманітарних питань Губенко В. В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мистецьких дисциплін та методик навчання у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди» Стрілець О. В., викладач Переяслав-Хмельницької дитячої школи Кузьмицька І. В., заслужений майстер народної творчості України ТамараvОлексіївна Вакуленко. Привітали майстринь петриківського розпису народний фольклорний ансамбль «Водограй» та працівник РБК Микола Гриценко, у виконанні яких прозвучали українські народні пісні.
У рамках презентації виставки був проведений майстер-клас, на якому всі бажаючі змогли спробувати навчитися малювати в петриківському стилі та долучитися до створення власних самобутніх зразків українського народного декоративного мистецтва.
Майстер-класіз петриківського розпису пройшов під керівництвом заслуженого майстра народної творчостіУкраїни ТамариОлексіївни Вакуленко та Олени Василівни Ярмолюк.
Майстер-класпочався з теорії: цікавого оповідання майстра про історію походження петриківського розпису, адже обидві художниці родом із села Петриківка на Дніпропетровщині – одне з небагатьох, де дбайливо зберігають традиції стародавніх народних промислів. Знаменитий петриківський розпис давно став візитівкою України.
«Практика розписування білених хат з'явиласяв Українікілька століть тому. Зрозуміло, що пензликів тодідістати і купити було ніде. Тому люди робили їх самостійно – з котячої шерсті. У менетеж є такі пензлики, – розповіла Тамара Вакуленко. – Я роблю їх так: зрізаю шерсть під пахвамиу кота: тоді тварині і не холодно буде і не соромно; потім довгі волоски примотую нитками до обточеної палички. Для виготовлення пензликів підходить шерсть тільки гладкошерстних котів, адже у пухнастих вона занадто м'яка і, намокаючи, починає обвисати. До речі, шерсть краще зрізати в теплу пору року, адже взимку у котів виростає підшерсток, який доведеться довго вибирати, відокремлюючи довгі волоски».
Професійні художники недарма завжди тримаютьу будинку гладкошерстих котів, адже пензлики з їх шерсті мають специфічні властивості. Тільки за допомогою них можна намалювати правильної форми завитки, листя та інші елементи рослинної композиції.
Для виготовлення фарбу народі використовувалися природні барвники: цибулиння, буряк, кора вишні. Щоб фарби не розтікалися по стіні, в них додавали яєчний жовток. Ця практикане втрачає актуальності і зараз.
«Відокремивши жовток від білка, треба додатив нього оцет. Це натуральний консервант, який дозволить довше зберігати жовток. Потім його можна додаватив гуаш, отримуючи яєчну темперу, поділилася секретом Тамара Вакуленко. – Жовток закріплює фарбу, покращує текстуру, але він досить м'який, тому використовується тількив тих випадках, якщо вине плануєте покривати розпис лаком. Наприклад, перед розписом шкатулок, чашок і тарілоку фарбу додають клей ПВА, щоб при нанесенні лаку малюнок не змазувався».
Замість палітри художниця радить використовувати звичайне скло. Каже, що воно набагато зручніше, ніж пластмаса або дерево, адже зі скла фарбу легко змити, на ньому не утворюються подряпини і плями. Змішувати фарби на склі необхідно за допомогою мастихіна – ножика або майстерка, який зазвичай використовуєтьсяв масляному живописі.
Для зображення окремих елементів розпису художники використовують безліч підручних матеріалів. Наприклад, для малювання калини беруть соски–пустушки радянського зразка, надіті на олівці або обточені палички, і, умочуючи в фарбу кінчик, роблять відбиток. За таким же принципом використовують і гумову насадку від піпетки для зображення дрібніших ягід. Майстри петриківського розпису користуються також звичайними дерев'яними паличка ми і власними пальцями (наприклад, для малювання пелюсток квітки).
Такожна майстер-класі Тамара Вакуленко показала кілька основних прийомів малювання. Широко використовуються двоколірні мазки, дуже простіу виконанні. Пензлик умочуютьу фарбу основного світлого кольору, а його кінчик – у більш темну. При розтяжціна папері виходить гарна двоколірна пелюстка. Саме такі мазки використовуються при зображенні знаменитих петриківських «цибулин», квітів і папороті.
Майстер-клас дуже сподобався присутнім, всі справилися із поставленими завданнями і були задоволені своєю працею і тими малюнками, які були виконані під час даного заняття.
Такі виставки і проведення майстер-класів допомагають молоді, учням та численним відвідувачам Заповідника долучитися до збереження народних традицій українського декоративного мистецтва та популяризувати його серед численних шанувальників української старовини.
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати ці прекрасні виставки!
Завідувач науково-дослідного відділу
«Музей «Заповіту» Т. Г. Шевченка» Наталія Кухарєва
