«ДВЕРІ, ЩО РОЗКРИЛИСЯ У НЕБО»
21 вересня у християнській традиції відзначається свято Різдва Пресвятої Богородиці. Дванадесяте свято, що відкриває річний цикл.
ПРЕПОДОБНОМУЧЕНИКА МАКАРІЯ
Архімандрит Овруцький та Канівський. Переяславський чудотворець. 20 вересня відзначається день його пам’яті.
МИХАЙЛОВЕ ЧУДО
19 вересня православні християни вшановують святого архистратига Михайла та згадують про одне з його чудес. Історія свята така. Архангел зцілив дочку жителя міста Хони і чоловік на честь святого збудував храм, у якому понад півстоліття служив благочестивий Архип.
Свято Рош ха-Шана
З вечора 18 вересня по 20 вересня 2020 року всі іудеї будуть відмічати велике свято – Рош ха-Шана. Згідно з єврейським календарем надходить новий 5781 рік. Для єврейського народу це свято дуже важливе, адже з давніх давен вони вважають його днем створення світу. Напередодні першого дня свята і в ніч другого дня запалюють святкові свічки. Честь занести в дім світло віддається жінкам – як хранителькам тепла і затишку єврейського будинку.
НА СЕМЕНА ВЖЕ ТРАВИЧКА НЕ ЗЕЛЕНА
14 вересня відзначається свято Преподобного Симеона Стовпника. Видатний християнський аскет (390-459 рр.). У віці 18 років прийняв постриг та оселився в монастирі. Його аскетичні обітниці були настільки суворими, що настоятель вимушений був звільнити його, бачачи, як жорстоко Симеон поводиться зі своїм тілом.
Три Спаси йдуть до нас
Серпень багатий на свята, що корінням сягають у слов’янські традиції. Серед них виокремлюють три Спаси: Медовий, Яблучний та Горіховий.
9 серпня день Святого Великомученика і цілителя Пантелеймона
У Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, у Переяславі, зокрема у Хаті священика та Церкві святого Георгія з с. Андруші Переяслав-Хмельницького р-ну, можна побачити ікони Святого Пантелеймона.
«Ой, на Купала-Купалочка…»
Найвище найсвітліше свято, яким закінчується літній цикл календаря –свято Купала, яке щороку святкується 7 липня. Традиційно в ньому брало участь все населення – від малого до старого, обрядовість пов’язана з двома головними стихіями – водою і вогнем. Нову назву –Іванів день –свято отримало з поширенням християнства, з’єднавшись з подією церковною—народженням Івана Хрестителя. Тому й носить воно подвійну назву—Івана Купала. Свято відбувалося, коли сонце підходило до зеніту—найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чародійну силу. А ще сонце цього дня переливається всіма кольорами веселки: повільно ховається в воду та й знову виринає—купається. Вода цієї пори лагідна й тепла. Можна (і, навіть, потрібно) в ній купатися, щоб очиститись від усього злого, захистити себе від хвороб. Купання цього дня має цілющу силу.
Жниварська обрядовість в Україні
Хліб в Україні був надзвичайно шанованим і вважався святим. Існував культ хліба, тісно пов'язаний з зажинками, обжинками, які дослідник народного мелосу І. Земцовський вважав апофеозом річного календарного кола, а весь господарський рік селянина зосереджувався навколо ниви, навколо хлібів. Жниварські обрядодії знаменували початок осінньої звичаєвості та свят. Зазвичай, їх приурочували до Петрового дня:
На Онуфрія соловей перестає тьохкати
День Св. Онуфрія, який відзначають 25 червня, збігається з літнім сонцестоянням та Петрівкою. Це пора найдовших днів і найкоротших ночей. «На Онопрія усе пріє», - так колись казали, бо жара вже справжня починається і не буває похолодань. В той же час, інше повір’я говорить: «Онопрій повертає літо на зиму».