СВЯТО ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ. ІКОНИ ПОКРОВА БОЖОЇ МАТЕРІ У ФОНДОВОМУ ЗІБРАННІ НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ»

Категорія: Історичний календар. Обрядовість Створено: Субота, 13 жовтня 2018, 15:33

Свято Покрова Пресв. Богородиці відзначається Православною Церквою щорічно 14 жовтня (1 жовтня за ст. ст.). Цього дня в Україні традиційно святкується День українського козацтва, а з 2015 р. цей день став офіційним вихідним на честь відзначення Дня захисника України.

Історія свята сходить до 902-910 рр. – періоду, коли Візантійська імперія, за деякими джерелами, воювала з сарацинами (арабами). Однаку візантійські літописи того часу, які детально оповідають про кожен рік імперії (життя палацу, придворні інтриги, зради царедворців, благочестя монахів), нічого не повідомляють про сарацинів. Деякі історики дійшли висновку, що напад на Константинополь був здійснений русами, які на той час ще були язичниками: «Люті вікінги Олега і слов’яни, які йшли за ними, спустошливі набіги котрих міцно закарбувалися у пам’яті греків, були чи не страшніші від арабів».

Розповідь про подію взята із житія св. Андрія Юродивого (Великі Четьї Мінеї). Вороги вже підійшли до Константинополя, і налякані жителі міста зібралися у Влахернському храмі, де зберігалася одна з найшанованіших християнських святинь – Риза Богоматері. На богослужінні були присутні імператор Лев Мудрий з дружиною, патріарх Макарій, св. Андрій Юродивий з учнем Єпіфанієм. Під час служби св. Андрій Юродивий побачив Пресв. Богородицю, яка в супроводі свв. Іоанна Предтечі та Іоанна Богослова, святих та янголів у білому одязі, пройшла високо по повітрю і розпростерла над людьми у храмі біле покривало – омофор. Св. Андрій спитав у свого учня, блаженного Єпіфанія, чи бачить він Пречисту Діву, яка молиться за весь світ, і Єпіфаній підтвердив. Це видіння і знак означали порятунок жителів міста від ворогів, і війська супротивника дійсно незабаром відступили.

Ікони Покрова Пресв. Богородиці різноманітні за сюжетами: на одних омофор над народом тримають янголи, на інших – Сама Богородиця, на старовинний галицькій іконі Матір Божа зображується з Немовлям Христом. По боках від Пречистої Діви стоять янголи, іноді – свв. Іоанн предтеча та Іоанн Богослов.

Цього дня також відзначається пам'ять св. прп. Романа Солодкоспівця, який отримав від Божої Матері дар красивого співу і талант до написання піснеспівів та церковних гімнів, тому на пізніх іконах Покрови у центрі часто зустрічається зображення св. Романа з текстом написаної ним пісні на честь Різдва Христового.

У фондовій колекції НІЕЗ «Переяслав» зберігається багато ікон Покрови, і ми б хотіли зупинитися на двох образах.

Ікона Покрови Пресв. Богородиці інв. №І-373 КН-30760 кін. ХІХ – поч. ХХ ст., передана до Заповідника митницею м. Чоп у 1980-х рр.

Ікона написана в іконописній майстерні Києво-Печерської Лаври. У верхній частині композиції – Матір Божа в оточенні святих тримає омофор у простягнутих руках. Постаті розміщені на хмарині, серед святих – свв. Іоанн Предтеча, Іоанн Богослов, пророк Мойсей.

Унизу в центрі на амвоні – св. Роман з сувоєм у руках, на сувої – текст пісні, складеної ним на честь Різдва Христового. Ліворуч – св. Андрій Юродивий, який вказує на видіння своєму учневі Єпіфанію. Праворуч – імператор Лев Мудрий з дружиною.

Ікона виконана олійними фарбами на дереві у стилі пізнього бароко з елементами класицизму: тло – тиснене, золотисте, візерунчасте, композиція облямована широкою рамкою з геометричним орнаментом, оздоблена емаллю, постаті об’ємні, без натяку на площинність, плавні переходи кольорів та світлотіні, лики спокійні та вмиротворені.

Ікона Покрови Пресв. Богородиці інв. №І-208 КН-6479. кін. ХІХ ст., на відміну від попередньої, написаної професійним іконописцем, виконана рукою народного майстра.

У центрі верхньої частини ‒ Божа Матір з омофором, по боках від неї – янголи, свв. Іоанн Предтеча, Іоанн Богослова та пророк Мойсей. Постать Богородиці оточена біло-золотистим сяйвом, розміщена на хмарині. Унизу в центрі на амвоні – св. Роман Солодкоспівець у дияконському облаченні з орарем та сувоєм у руках, ліворуч – патріарх Макарій з піднятими руками, за ним – св. Андрій Юродивий на блаженний Єпіфаній. Праворуч – імператор Візантії Лев Мудрий з імператрицею, на задньому плані – люди в храмі, на підлозі – килими. Загальне тло ікони – темно-коричневе.

Перед іконою Покрова моляться про дарування гарного голосу, згадуючи чудесне видіння Богородиці св. Романові Солодкоспівцю.

Моряки неодноразово отримували допомогу під час шторму від молитви до цієї ікони.

Вважається, що образ оберігає дітей, захищає від пожеж та злодіїв, від пошкодження урожаю шкідниками.

Матір Божа також допомагає самотнім людям знайти собі пару і укласти щасливий шлюб.

За народними звичаями, цього дня жінки зверталися з молитвою до Богородиці, просячи здоров’я дітям, миру та добробуту. Традиційно Покрова вважалася жіночим святом: покров пов’язувався у народній свідомості з покриттям голови хусткою – ознакою того, що дівчина засватана або вийшла заміж.

До цього часу закінчувалися роботи в полі, і, за традицією, це був час гулянь, сватань та весіль. Дівчата, які мріяли про заміжжя, молилися Пречистій: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку», «Божа Матір Покровонько, покрий мені головоньку, хоч фатою, хоч ганчіркою, тільки б не зостатися дівкою». Молоді заміжні жінки на Покрову вмивалися на світанку зі словами: «Мати Пречиста, хай буду душею і тілом чиста, змий з душі турботу, а з серця скорботу». Щоб діти були здоровими, цього дня вранці їх усіх ставили на поріг і поливали водою через сито.

На Покрову вперше топили піч, причому в якості дров слід було використовувати  нарубані сухі гілки плодових дерев – на хороший урожай наступного року.

Головний зберігач фондів НІЕЗ «Переяслав»                                                                                                       Катерина Прокопенко

Провідний зберігач сектора обліку музейних цінностей відділу науково-фондової роботи НІЕЗ «Переяслав»      Олена Калінович