4 ЛИСТОПАДА – СВЯТО ІКОНИ КАЗАНСЬКОЇ БОЖОЇ МАТЕРІ. ІКОНА «КАЗАНСЬКА» У ФОНДОВОМУ ЗІБРАННІ НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ»

Категорія: Історичний календар. Обрядовість Створено: Субота, 03 листопада 2018, 09:48

Православні християни двічі на рік відзначають велике свято ікони Казанської Божої Матері – 21 липня і 4 листопада.

Історія цієї ікони оповита таємницями і загадками. Тисячі віруючих звертаються до неї за допомогою: молитва перед цим ликом зцілює хворих, дарує зір сліпим, ставить на ноги калік, оберігає сімейне вогнище, благословляє на щасливий шлюб, захищає дітей, боронить солдатів – захисників Батьківщини.

28 липня (ст. ст.) 1579 року у м. Казані сталася страшенна пожежа, яка знищила половину міста. Невдовзі погорільці почали відновлювати місто по цеглинці. Одним із них був Данило Онучін, який відбудовував свій будинок. Одного разу його донька Мотрона розповіла про сон, у котрому їй з’явилася Божа Матір і вказала, де на попелищі слід шукати Її ікону. Ніхто не звертав уваги на слова дівчинки, а тим часом Божа Матір ще тричі наснилася їй, вимагаючи знайти ікону. І тоді Мотрона разом зі своєю матір’ю самі пішли на місце, вказане Богородицею, і там викопали ікону. Образ був урочисто переміщений до найближчого храму св. Миколая, а потім – хресним ходом до Казанського Благовіщенського собору. Під час хресного ходу зцілилися двоє сліпих – Йосип та Микита. На місці, де було знайдено ікону, побудували Богородицький дівочий монастир, де Мотрона стала першою монахинею, отримавши нове ім'я – Мавра.

Казанську ікону Божої Матері було викрадено у 1904 р., причому злодій стверджував, що зняв дорогоцінний оклад для продажу, а ікону спалив, що було малоймовірно, так як цінність самого образу набагато перевищувала вартість срібла та дорогоцінного каміння на окладі. Пізніше виявилося, що монахині, внаслідок неодноразових спроб пограбування монастиря, на ніч ховали ікону у келії ігумені, підміняючи її списком, і викрадено було саме список. Але доля оригіналу все ж залишилася невідомою.

У 2004 р. ікону повернув до Росії папа Іоанн Павло ІІ, в особистих покоях котрого вона знаходилася протягом 11 років. Проте пізніше було встановлено, що цей образ – лише один з численних списків ХVІІ ст. За однією з версій, справжній, «явленний» образ Казанської Божої Матері на сьогоднішній день перебуває у храмі Ярославських чудотворців (м. Казань).

«Український» список ікони Казанської Пресв. Богородиці – ікона Каплуновської Божої Матері (назва походить від села Каплуновка Харківської єпархії).

У 1689 р. священику села о. Іоанну Уманову наснився сивий старець, котрий повідомив, що до нього скоро приїдуть із Москви троє іконописців з іконами. Старець звелів у найстаршого з них придбати зі зв’язки ікон восьму за рахунком, Казанську, і сказав, що від неї о. Іоанн отримає «благодать и милость».  Сон виявився віщим. Придбану ікону священик поставив у себе вдома, але через деякий час йому наснилася Богородиця і наказала перенести образ до церкви. Від ікони почили відбуватися чудеса, і назвали ії Каплуновською. За молитвами до цього образу, за переданням, була виграна Полтавська битва. На сьогоднішній день чудотворна ікона Каплуновської (Казанської) Божої Матері знаходиться у Полтавському Свято-Макаріївському кафедральному соборі, освяченого на честь св. преподобномученика Макарія, Переяславського, Овруцького та Канівського чудотворця.  

У фондовому зібранні НІЕЗ «Переяслав» знаходяться Казанська та Каплуновська ікони Божої Матері.

Ікона Казанської Божої Матері (інв. №І-325 КН-22468). Ікона у суцільному карбованому металевому окладі, лики виконані олією у світло-охристих кольорах. Матір Божа ледь нахилена до Христа, який дивиться прямо, Його права рука піднята у благословляючому жесті. Дерево, метал, карбування, олія. 1891 р.

Ікона Каплуновської (Казанської) Божої Матері (інв. №І-427 КН-3468). Лики виконані у темних кольорах, іконографія традиційна. Матір Божа ледь помітно усміхається. Унизу напис: «Изображение чудотворной иконы Пресвятой Богородицы Каплуновской… 1689 года». Дерево, левкас, тиснення, позолота, темпера. Поч. ХІХ ст.

Провідний зберігач сектора обліку музейних цінностей відділу науково-фондової роботи                       Олена Калінович

Головний зберігач фондів                                                                                                                        Катерина Прокопенко