8 ЛИСТОПАДА – СВЯТО СВ. ВМЧ. ДИМИТРІЯ СОЛУНСЬКОГО. ІКОНА СВ. ДИМИТРІЯ МИРОТОЧИВОГО У ФОНДОВОМУ ЗІБРАННІ НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ»

Категорія: Історичний календар. Обрядовість Створено: Середа, 07 листопада 2018, 17:31

Св. Димитрій народився у ІІІ ст. у м. Фессалоніках (зараз – Салоники). На той час римські імператори, дотримуючись язичницьких вірувань, влаштовували гоніння на християн. Батьки його були слов’янського походження і таємними християнами.

Після смерті батька Димитрія викликав до себе імператор Максиміан. Він оцінив здібності та фізичну підготовку юнака і запропонував йому посаду батька  ‒ проконсула Фессалонікійської області. Головними завданнями Димитрія стали оборона області від нападу ворогів, основними з котрих вважалися слов’яни, і каральні заходи проти християн. Повернувшись до рідного міста, Димитрій почав відкрито проповідувати та закликати жителів до віри в Бога. Максиміан був на той час у поході і, дізнавшись, що проконсул, замість боротьби з християнством, навпаки, поширює його, страшенно розлютувався.

Димитрій знав, що імператор стратить його, як і інших християн. Тому він наказав своєму слузі Луппові  розділити майно між жителями міста і почав поститися та молитися, готуючись до смерті.

Імператор прибув до Фессалонік і зажадав пояснень. Димитрій чітко висловив свою позицію і не прийняв язичництва для збереження власного життя, за що й був закований у кайдани і кинутий у в’язницю. Максиміан, щоб відволіктися і заспокоїтись, влаштував бої гладіаторів. Коли на арені загинув його улюбленець, найсильніший боєць Лій, розлючений імператор наказав тієї ж ночі стратити Нестора, який переміг Лія, та ув’язненого проконсула.  

Кров із ран св. Димитрія зібрав його слуга Лупп, і в ній же обмив перстень, знятий з пальця проконсула. Цим він почав зцілювати хворих, за що був убитий воїнами імператора. Тіло св. Димитрія кинули диким звірам, але хижаки не зачепили його. Місцеві християни знайшли тіло і таємно поховали. Пізніше на цьому місці була зведена невелика церква. Через сто років було вирішено побудувати новий храм, і під час будівництва були знайдені мощі св. великомученика.

За різними джерелами, мироточення мощів св. Димитрія почалося у VІІ-ХІ ст. Миро шанувалося навіть мусульманами, які вважали його ліками від усіх хвороб. У ХІІ ст. мироточення було надзвичайно сильним: Микита Хоніат описує, як язичники-нормани, що захопили Салоніки у 1185 р., чинячи блюзнірство, набирали миро в казани, смажили на ньому рибу і змащували взуття.  На сьогоднішній день мироточення припинилося.                                        

На Русі день св. вмч. Димитрія вважався великим святом: службу звершував особисто патріарх у присутності царя.

Субота перед 8 листопада з 1380 р. називається Димитрієвською батьківською суботою – день особливого поминання всіх померлих, започаткований св. князем Димитрієм Донським у пам’ять воїнів, загиблих під час Куликовської битви.

У фондовому зібранні НІЕЗ Переяслав» знаходиться ікона св. вмч. Димитрія Солунського (інв. № М-155 КН-3196) поч. ХХ ст. у центрі композиції – зображення на повний зріст воїна в обладунках та червоному плащі. У правій руці він тримає хрест і пальмову гілку, у лівій ‒ білий прапор. На задньому плані ‒ нечіткі обриси міста і гори, над головою св. Димитрія ангел тримає квітковий вінок. Угорі напис: «Св. Вел. Мч. Димитрий Мироточивый».  Ікона обрамлена віньєткою.

Перед іконою св. Димитрія Солунського моляться про здоров’я, передусім про позбавлення хвороб очей і голови; про збереження життя під час військових дій; про збереження миру і недопущення війни; особливо слід звертатися до св. Димитрія Солунвського з молитвою про тих, хто несе службу в гарячих точках.

Провідний зберігач сектора обліку музейних цінностей відділу науково-фондової роботи                       Олена Калінович

Головний зберігач фондів                                                                                                                        Катерина Прокопенко