Народилася у с. Матвіївка Градизького р-ну Полтавської обл. в родині службовців. У 1934 р. родина переїхала з Харкова до Києва. Тут закінчила середню школу. З початком Другої світової війни, в липні 1941 р., Надія виїхала в евакуацію до Тули (Росія), де до 1943 р. служила червоноармійцем у повітряній обороні і, водночас, навчалася в Тульському педагогічному інституті. У 1943 р. Надія Шендрик повернулася до Києва і продовжила навчання на історичному факультеті Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького, який закінчила у 1944 р. Того ж року почала працювати у Державному республіканському історичному музеї УРСР (нині Національний музей історії України). У цьому музеї Н.І.Шендрик працювала до виходу на пенсію в 1988 р., пройшовши шлях від молодшого наукового співробітника до завідувачки відділу «Східні слов’яни. Давньоруська держава Х–ХІІІ ст.». Музейний стаж її складав 44 роки.

Василь Завгородній – відомий співак, талановитий художник, прекрасний скульптор-різьбяр, поет та прозаїк.

Д.І. Бліфельд народився у м. Волочиську Хмельницької обл. в родині службовців. Трудову діяльність розпочав у 1928 р.  – завідував клубом у м. Волочиську, а потім – бібліотекою Будинку працівників освіти у м. Проскурові (нині м. Хмельницький). У 1933 р. закінчив Проскурівський технікум політосвіти і деякий час викладав у ньому. У 1939 р. закінчив з відзнакою історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка, а в 1941 р. – аспірантуру Інституту археології АН УРСР. Під час другої світової війни, звільнений за станом здоров'я від служби в Червоній Армії, впродовж 1941-1943 рр. перебував у евакуації в Уфі та Москві, працюючи молодшим науковим співробітником Інституту суспільних наук, потім – Інституту історії та археології АН УРСР. Перебуваючи в Уфі, вивчав археологічні старожитності Башкирії. У 1943 р. захистив кандидатську дисертацію «Археологічні пам’ятки Башкирії середини І тис. н. е.». З 1944 р. і до останніх днів життя працював старшим науковим співробітником відділу слов’янської археології ІА АН УРСР.

17 вересня минає 155 років від дня народження українського письменника, громадського діяча Михайла Коцюбинського (1864–1913). Класик української літератури народився у Вінниці. Був високоосвіченою людиною: багато читав, знав дев`ять мов, мав глибокі знання з історії, фольклору, природничих наук. Після закінчення Шаргородського училища М. Коцюбинський поїхав у Кам`янець-Подільський і  вступив до семінарії, але через важкі матеріальні умови сім`ї вчитися не мав змоги. Тут Коцюбинський зійшовся з подільськими народовольцями, учасниками нелегальних зборів у зв’язку з роковинами вбивства царя Олександра ІІ.

9 вересня минає 250 років з дня народження Івана Котляревського – письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури. Поема Котляревського «Енеїда» (1798 р.) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою. Іван Котляревський зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемності поема «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.

 Старший науковий співробітник   

Музею українського рушника                                  Н. Л. Заїка