«В ПРОЩАННІ Є ЗУСТРІЧІ СЛІД» (до 60-річчя від дня народження поета Віктора Шакули)
У заголовок винесені слова Віктора Шакули з його вірша.
14 березня 1993 року в Києві поет був підступно вбитий ударом ножа. Чому доля була такою жорстокою? Це – таємниця смерті, а найбільшою таємницею Вікторового життя була поезія. Земля стала важчою ще на одну могилу, яка є свідченням і виною нашого покрученого життя – йдуть у небуття найталановитіші, йдуть найкращі. У невтішному горі мати Віктора, як поминальна свіча, щоденно спливала в тузі гарячими слізьми, та занебесся мовчало…
Роман Осипович Шухевич – «людини виняткового гарту»
30 червня 1907 року, народився Головнокомандувач УПА Роман Шухевич.
Рома́н Шухе́вич — український політичний і державний діяч, військовик. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Командир з боку українців українського військового підрозділу «Нахтігаль» в складі іноземних легіонів Вермахту (1941–1942). Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943–1950).
19 ЧЕРВНЯ НАРОДИВСЯ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ СВІНЬЇН
ПАВЛО ПЕТРОВИЧ СВІНЬЇН (8(19).06.1787–9(21).04.1839) – ПИСЬМЕННИК, ЖУРНАЛІСТ, ІСТОРИК, ХУДОЖНИК, ДИПЛОМАТ, РЕДАКТОР, ПЕРШИЙ ВИДАВЕЦЬ ЖУРНАЛУ «ОТЕЧЕСТВЕННЫЕ ЗАПИСКИ», ДОСЛІДНИК ІСТОРИЧНИХ ПАМʹЯТОК ПЕРЕЯСЛАВА.
18 ЧЕРВНЯ 1993 Р. ПОМЕР ІВАН МАКАРОВИЧ ГОНЧАР – УКРАЇНСЬКИЙ ЕТНОГРАФ, ХУДОЖНИК, СКУЛЬПТОР, ФОЛЬКЛОРИСТ
Іван Макарович Гончар народився 27 сiчня 1911р. в селi Лип’янка Златопiльського р-ну Кiровоградської обл. (нині Шполянського р-ну Черкаської обл.) у сiм’ї бiдного селянина. Закiнчив Лип’янську семирiчку. Вступив до Київської художньо-iндустрiальної профшколи, де навчався живопису, скульптури та рисунка у К.Єлеви та В.Климова. в роки навчання жив на квартирі у свого земляка із села Лип’янка Максима Борисовича Коросташа – відомого музикознавця, фольклориста, члена Етнографічної комісії Академії наук УРСР, репресованого в 1938р. Його І.М.Гончар називав своїм духовним батьком. У домі М.Б.Коросташа Іван Гончар познайомився з вiдомим вченим – музикознавцем, фольклористом, чоловiком Лесi Українки Климентiєм Квiткою та матiр’ю великої поетеси Оленою Пчiлкою, думки яких про творчiсть утвердили його бажання присвятити себе мистецтву. Після закiнчення Київської художньо-iндустрiальної профшколи з дипломом скульптора-декоратора працював викладачем креслення та малювання у школi с.Васильків Шполянського р-ну Київської обл. 1931р. вступив до Київського iнституту агрохiмiї та грунтознавства. Самостiйно продовжує роботу над скульптурою і рисунком.
Полковник Євген Коновалець – «єдиний вождь української нації»
14 червня 1891 р. у Зашкові на Львівщині у вчительській родині народився Євген Коновалець – полковник армії УНР, командир УВО, голова Проводу українських націоналістів, перший голова ОУН.
12 ЧЕРВНЯ – 94-га РІЧНИЦЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОЛЕНИ ІВАНІВНИ ЮЗВІКОВОЇ – ВІДОМОГО ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО МУЗЕЙНИКА, КРАЄЗНАВЦЯ, ПАМ’ЯТКООХОРОНЦЯ
Новими барвами заграв древній Переяслав у другій половині ХХ ст. Про Переяслав музейний, творця неповторних експозицій Михайла Івановича Сікорського в цей час заговорили в Україні і за її межами.
Перший Президент Галичини
3 червня 1863 року в Буську (Львівщина) народився Євген Петрушевич – український громадсько-політичний діяч, правник, Президент і Уповноважений Диктатор (верховний військово-політичний керівник під час війни) ЗУНР.
180 років від дня народження Омеляна Партицького (1840–1895)
Партицький Омелян Йосипович – український мовознавець, етнограф, історик, педагог, громадсько-просвітній діяч, редактор і видавець, автор низки підручників та посібників з української мови і літератури для народних шкіл, українських учительських семінарій.
27 ТРАВНЯ НАРОДИЛАСЯ МАРІАННА ВОЛОДИМИРІВНА МАЛЕВСЬКА-МАЛЕВИЧ (27.05.1918-02.07.2011) – РАДЯНСЬКИЙ АРХЕОЛОГ ТА МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ, ДОСЛІДНИК АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМʹЯТОК ПЕРЕЯСЛАВА
Маріанна Малевська-Малевич (уроджена Дементьєва) народилася 27 травня 1918 р. в Ленінграді. Навчалася хореографічному училищі, але через медичні показники не змогла продовжити навчання по обраній професії. У 1937 р. вчилася на архітектурному робфаці при Ленінградському інституті інженерів комунального будівництва, а через рік вступила до Інституту ім. І. Рєпіна Всеросійської Академії мистецтв (1938-1946). Вона була ученицею М. К. Каргера, який у 1938-1950 рр. працював у Академії мистецтв на кафедрі історії архітектури факультету історії та теорії мистецтв. Ще на другому курсі, у 1940 р. студентка Маріанна Дементьєва брала участь у Київській та Новгородській археологічних експедиціях, очолюваних відомим дослідником.
170 років від дня народження Володимира Щербини
Щербина Володимир Іванович (1850-1936) – український історик, педагог, архівіст, краєзнавець, громадський діяч. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, Київського товариства охорони пам’ятників старовини та мистецтва, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (УАН).