ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ «ЗАПОВІТ» ТАРАСА ШЕВЧЕНКА (До 175-річчя з дня написання Т. Г. Шевченком вірша «Як умру, то поховайте…»)
Загальновідомо, що Т. Шевченко написав «Заповіт» у покоях переяславського лікаря Андрія Йосиповича Козачковського. Нині це меморіальна кімната Музею Заповіту Т. Г. Шевченка. Її називають священною, адже там відбулась таємниця народження всесвітньо відомого твору українського генія.
23 ГРУДНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 139 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ІЛЛІ МИХАЙЛОВИЧА САМОЙЛОВСЬКОГО (23.12.1881–1972) – ВИЗНАЧНОГО УКРАЇНСЬКОГО АРХЕОЛОГА, ДОСЛІДНИКА АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМ’ЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ
Ілля Самойловський народився 23 грудня 1881 р. у с. Лемешівка Пирятинського повіту Полтавської губ. (пізніше Яготинського, нині Бориспільського р-ну Київської обл.).
АНАТОЛІЙ ЖИТНИК – ДЕТЕКТИВІСТ, ГУМОРИСТ,ПУБЛІЦИСТ (До 75-річчя від дня народження)
Житник Анатолій Архипович народився 20 грудня 1945 року в селі Ташань Переяслав-Хмельницького району Київської області в родині службовців, де й закінчив середню школу. Працював слюсарем у колгоспі та літературним працівником в районній газеті. Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка та Вищу партійну школу при ЦК Компартії України. За фахом юрист. Від 1963 року виступав у пресі з віршами, гуморесками, фейлетонами. Працював у журналах «Хлібороб України», «Сільські горизонти», «Перець», газеті «Вечірній Київ». Був членом КПРС. Член спілки письменників України. Був засновником та головним редактором газет «Турбота» та «Кримінальний огляд».
КОБЗАР З ПИШНОЮ ЧУПРИНОЮ (ОЛЕКСІЙ ЧУПРИНА)
В VI-ій експозиційній вітрині Музею кобзарства привертає увагу цікава світлина, де зображений співак - бандурист Олексій Чуприна і поруч нього, на східцях, біля підніжжя могили Тараса Шевченка у Каневі, сидить у темній ризі, з Панагією на грудях, посохом у руках – сивочолий священик і цілує руку бандуристу. Це єпископ Мстислав. Під час екскурсії у Музеї кобзарства ми завжди звертаємо увагу відвідувачів на унікальну світлину.
14 ГРУДНЯ ВИПОВНИЛОСЯ 70 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАЛЕНТИНИ ОЛЕКСІЇВНИ ПЕТРАШЕНКО (14.12.1950–14.12.2006) – ВІДОМОГО ФАХІВЦЯ ЗІ СЛОВʹЯНСЬКОЇ ТА ДАВНЬОРУСЬКОЇ АРХЕОЛОГІЇ, ДОСЛІДНИЦІ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМʹЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ
Валентина Олексіївна Петрашенко (Тимченко) народилася 14 грудня 1950 р. у с. Чемер Олишевського р-ну Чернігівської обл. Закінчила з відзнакою історичний факультет (кафедру археології та музеєзнавства) Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1969–1975).
В’ЮНИЩАНСЬКИЙ ЦИКЛ ПОЕЗІЙ Т. ШЕВЧЕНКА 1845 РОКУ
У цьому році минає 175 років з дня написання Т. Шевченком під час другого приїзду до А. Козачковського 10-ти найкращих поезій, які ми включаємо до Переяславської осені Кобзаря.
КОБЗАРІ, БАНДУРИСТИ І ЛІРНИКИ ПОЛТАВЩИНИ (ХІХ - поч. ХХ ст.)
Коли в Україні широко побутували традиційні кобзарі – незрячі мандрівні співаки всі дослідники цього явища сходилися на загальній думці. Що географією їх найширшого побутування була Харківщина та Полтавщина. Це по праву була маленька країна кобзарів.
9 ГРУДНЯ ПОМЕР АРХІЄПИСКОП АНАСТАСІЙ БРАТАНОВСЬКИЙ-РОМАНЕНКО (1761-1806) – УКРАЇНСЬКИЙ РЕЛІГІЙНИЙ ДІЯЧ, ДУХОВНИЙ ПИСЬМЕННИК, ВИПУСКНИК ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО КОЛЕГІУМУ
З Переяславським колегіумом пов'язане ім'я і Андрія Семеновича Братановського – вихідця з дворянської сім'ї, який з іменем Анастасія був єпископом, а згодом архієпископом Білоруським і Могилівським, архієпископом Астраханським, членом Святого Синоду і членом Російської Академії наук.
ВЕЛИКИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МИТЕЦЬ ХОРОВОГО ТА БАНДУРНОГО МИСТЕЦТВА – ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ КОТКО
Як розвивалося бандурне мистецтво в Західній Україні?
Вже відомо, що бандура почала ширитися у Перемишлі, Львові, Рівному та інших містах Галичини через тих учасників капел бандуристів у 20-30-х роках в Чехословаччині, Польщі, Франції під орудою Василя Ємця. Через певний період значна частина їх осіла в містах і містечках Галичини, які вже не мислили свого життя без унікального інструменту – бандури. Так з’являлися ансамблі, дуети у кінці 20-х 30-х рр. під керівництвом молодого Юрія Сінгалевича, Костя Місевича. Вже пізніше в 50-х роках Юрій Данилів організував таких же незрячих, як сам і створив з ними ансамбль, який з часом виріс до капели бандуристів «Карпати» за участі незрячих музикантів. Колектив з роками набув високої професійності і запорука цьому унікальне керівництво колективом – Дмитра Васильовича Котко.
120 років Катерині Білокур
7 грудня виповнюється 120 років від дня народження Катерини Білокур – майстрині народного декоративного живопису, представниці «наївного мистецтва» родом з Полтавщини. Доля не подарувала їй ні мистецьких шкіл, ні професійних наставників – її не прийняли ані до технікуму в Миргороді, ані до Київського театрального технікуму – не мала документів про базову шкільну освіту…