10 липня – день народження Петра Івановича Прокоповича (1775-1850) – основоположника раціонального бджільництва

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Понеділок, 09 липня 2018, 22:32

Петро Іванович Прокопович – людина зі світовим ім’ям, яскрава особистість в історії світової науки. Народився 10 липня 1775 року в селі Митченки, поблизу Батурина, Чернігівської області в сім'ї дворянина-священика козацького роду. Навчався у Києво-Могилянській Академії. Після навчання служив у Переяславському кінно-єгерському полку. З військової служби звільнився у 1798 році. Вийшовши у відставку, взявся господарювати на землі. В садибі молодшого брата побачив пасіку. Відтоді все життя Петра Івановича було пов'язано з бджільництвом.

Петро Іванович був противником кріпацтва, ніколи не цурався національно-демократичних ідей, добре знав свою історію, любив і шанував усе українське. Не залишив після смерті написаної біографії, не мав власних бібліографів, його особистий архів (листи, документи, бібліотека та ін.) був пограбований та знищений.

Автентичного портрета українського бджоляра другої половини ХVІІІ початку ХІХ ст. дослідники не відшукали. Мабуть тому, що Петро Прокопович був не тією публічною людиною, з якої було потрібно писати портрети. У 1843 році, коли Т.Г. Шевченко відвідав найбільшу в Україні батуринську пасіку свого однодумця й зробив цілу низку начерків і ескізів, на яких припускається, що можливо фрагментарно зображено образ П.І. Прокоповича.

В процесі довготривалих досліджень та експериментів П.І. Прокопович перетворив вітчизняне бджільництво з простого промислу в науку, його винаходи зробили науково-технічний переворот у природничих науках усього світу. Маючи великий досвід роботи з бджолами, П.І. Прокопович зробив цілу низку відкриттів, які спрямовані на поліпшення та збереження бджолиної сім’ї.

Відомо, що в 1814 році в результаті власних спостережень та кропіткої праці П.І. Прокопович зробив перший у світі розбірний рамковий втулковий вулик із роздільною решіткою. Це стало епохальним відкриттям, яке відокремило «дике» бджільництво від раціонального, наукового. Тепер із рамкового вулика можна було легко відбирати товарний мед без знищення бджолиної сімї. Для догляду за пасікою з такими вуликами виникла потреба у спеціалістах. У 1827 році П.І. Прокопович відкрив першу в Україні та Східній Європі школу бджільництва, в якій майже 53 роки передавав власний досвід пасічникування та набуті уміння талановитим учням.

Подібні школи відкривалися по всій території України, в яких викладали колишні учні П.Прокоповича. Вони поширювали нові методи ведення раціонального бджільництва та водночас підвищували свій освітньо-культурний рівень. Навчалися в школах діти селян та заможних верст населення. За своє життя П.Прокопович надрукував понад 60 статей в газетах і журналах.

Винаходи Петра Івановича Прокоповича, які зроблені ще у ХІХ ст. відкрили великі можливості для сучасної науки. На сьогоднішній день для світового бджільництва вони залишаються актуальними. Їх вивчають, удосконалюють, модернізують.

За свої досягнення вчений отримав визнання світової спільноти: ООН занесла його до найвідоміших людей планети; 2000 рік ЮНЕСКО назвала роком П.І. Прокоповича – вченого з надзвичайним обдаруванням, винаходи якого стали сенсацією у науковому світі. Іменем Прокоповича названо Український інститут бджільництва. У 2015 р. Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом 2 гривні, присвячену 240-ій річниці від дня народження П.І. Прокоповича.

Завідувач НДС «Музей історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини»                       Н.Д. Дем’яненко