11 ЖОВТНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 346 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПИЛИПА ОРЛИКА (1672 – 1742) – ВИЗНАЧНОГО ДЕРЖАВНОГО ДІЯЧА КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ, АВТОРА ПЕРШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ КОНСТИТУЦІЇ

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Четвер, 11 жовтня 2018, 22:44

Народився Пилип Орлик 11 жовтня 1672 року в чесько-литовській шляхетській родині, яка жила в селі Косут Ошмянського повіту на Віленщині. Його батько, Степан Степанович, був католиком, тривалий час служив у польсько-литовському війську. В 1673 році під час польсько-турецької війни у битві під Хотином він загинув, коли синові було лише рік. Мати Ірина походила з православного роду Малаховських. Саме вона зробила все можливе для того, щоб дати Пилипу належне виховання та хорошу освіту.

Спочатку Пилип Орлик навчався у Віленському єзуїтському колегіумі, а згодом, коли родина переїхала в Україну, – у Києво-Могилянській академії. Маючи незвичайні здібності, зарекомендував себе одним із найкращих студентів. В академії П. Орлик виявляв особливий інтерес до філософсько-богословських проблем, добре володів латиною, а також бароковим красномовним стилем. Навчився у логічній формі складати листи, меморіали, звернення, маніфести.  Він був обдарований від Бога письменницьким хистом. Закінчивши студії, Пилип Орлик з 1694 по 1700 рік обіймав посаду кафедрального писаря у канцелярії Київського митрополита. Під час однієї з службових поїздок до Полтави він познайомився з донькою місцевого полковника Павла Герцика Ганною, з якою в 1698 році одружився. Цей шлюб ввів Пилипа Степановича до кола козацької аристократії. Згодом він переходить на службу до Генеральної військової канцелярії і відразу отримує посаду старшого військового канцеляриста.

На освіченого молодого інтелігента звернув увагу гетьман Іван Мазепа. В 1707 році Пилип Орлик стає генеральним писарем Війська Запорозького, одним з найближчих помічників гетьмана Мазепи і виконує важливі дипломатичні доручення, зокрема веде таємниче листування з представниками польських та шведських політичних кіл. Це стало своєрідним ідеологічним підґрунтям майбутнього виступу української старшини проти всевладдя Москви. Саме в цей час Орлик присягнув на вірність Мазепі у його прагненні добитися незалежності України з допомогою Шведського королівства. Цій присязі він не зрадив до кінця свого життя.

Під час подій 1708–1709 років і поразки шведсько-українських військ під Полтавою, Орлик залишився на боці Мазепи і разом з ним емігрував. За Іваном Мазепою до Бендер пішли близько 50 провідних представників старшини, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тисячі запорожців. Ці «мазепинці», як їх часом називають історики, були першою українською політичною еміграцією. Після смерті великого гетьмана України Івана Мазепи (1709 р.) постало питання про його наступника.

 5 квітня 1710 року на спеціально скликаній козацькій раді під Бендерами Пилипа Орлика було обрано гетьманом України (у вигнанні). У день виборів була проголошена угода-договір між новообраним гетьманом, старшиною і козацтвом, закинутим недолею на чужину. Державний документ мав назву «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» і, по суті, була першою конституцією України. Її автором, очевидно, був Пилип Орлик. У всякому разі йому, безсумнівно, належала провідна роль в її складанні (згодом цей документ назвали «Конституцією Пилипа Орлика»).

Конституція складалась зі вступу-преамбули, 16 статей та присяги новообраного гетьмана. Вступна частина обґрунтовувала ідею самостійної і незалежної України, розкривала історію козацтва та відносини України з суміжними державами. Головним постулатом цього документу була повна незалежність України від Польщі та Москви. Висвітлюючи головні принципи побудови української держави, її статті передбачали встановлення національного суверенітету і визначення кордонів Української держави; забезпечення демократичних прав людини, зокрема захист непривілейованих суспільних прошарків; визнання трьох складових чинників правого суспільства, а саме — єдності і взаємодії трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої і судової. Укладання та прийняття такого важливого документу на початку 18 ст. засвідчили високий рівень політичної культури українців, адже окремі його положення на багато десятиліть випередили правову думку деяких європейських народів. Перша в світі конституція була пройнята демократичним духом і визначала прогресивний історичний напрям розвитку державних реформ. Хоч і не була вона втілена в життя, однак залишилась однією з найвидатніших історичних державно-політичних пам'яток.

Український гетьман залишався вірним своїй меті до кінця днів. Помер Пилип Орлик в м. Яссах 24 травня 1742 року.

ДЖЕРЕЛА:

  1. Дрожжин В. Пилип Орлик / В. Дрожжин // Видатні постаті в історії України 9–19 ст. — К., 2002. — С. 201–204.
  2. Кресіна І. Гетьман Пилип Орлик і його Конституція / І. Кресіна, О. Кресін, К.: Фотовідеосервіс, 1993. — 79 с.
  3. Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик / Б. Крупницький // Історичні постаті України. — Одеса, 1993. — С. 337–382.
  4. Сушинський Б. Козацькі вожді України: Історія України в образах її вождів та полководців ХV-ХІХ ст. Історичні есе у 2-х томах. Том ІІ.  (Друге доповнене видання).  – / Оформл. О.П. Чередниченка – Одеса: «ВМВ», 2004. – С. 251 – 259.
  5. Хорунжий Ю. Пилип Орлик / Ю. Хорунжий // Гетьмани України. — К., 1991. — С. 151–1585.
  6. Чухліб Т. Пилип Орлик / Т. Чухліб // Історія України в особах : Козаччина. — К., 2000. — С. 193–202.
  7.  Шаров І. Пилип Орлик / І. Шаров // 100 видатних імен України. — К., 1999. — С. 293–297.

Молодший науковий співробітник НДВ «Музей «Заповіту» Т.Г. Шевченка»                     С.П. Пригонюк