ТВОРЧА ВИСОЧІНЬ ОЛЬГИ БУДУГАЙ (до 55-річчя від дня народження)

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Неділя, 03 лютого 2019, 19:56

Будугай Ольга Дмитрівна народилася 4 лютого 1964 року в місті Гуляйполі Запорізької області. 1981-го року із золотою медаллю закінчила Гуляйпільську СШ № 1, потім факультет романо-германської філології Запорізького державного університету та філологічний факультет Бердянського педагогічного інституту. Працювала вчителем іноземної мови, науковим співробітником у краєзнавчому музеї, викладачем української та зарубіжної літератури, старшим викладачем кафедри літератури і методики навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди». Нині працює викладачем німецької мови й латини, завідувачем кафедри іноземних мов у Білоцерківському інституті економіки та управління Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Кандидат філологічних наук. Видала збірку «Скарби Приазов'я» (2001) та історико-документальну повість «У тунелях таємничої Дори» (2002), у співавторстві з А. Будугаєм дві книги: «Сторінки історії Запорозького козацтва» (2008) та «Святковий вінок» (2009). Окрім цього, у співавторстві з А. Будугаєм та С. Литвиненком побачила світ збірка поезій і прози «Слова – світи» (2010).

Подружжя Ольга та Андрій Будугаї в Переяславі-Хмельницькому проживали з 3 жовтня 2003 по 22 липня 2012 ріку, нині мешкають у м. Біла Церква.

Характерно, що спільним у творчості Ольги та Андрія Будугаїв є глибинна духовна єдність з Богом. Подружжя по життю, вони знайшлися й у творчому огромі. Духовний тотем формувався не планово, а вигранювався знаменними й невідворотними подіями їхнього життя

Ольга Будугай розраховує на релігійно орієнтованого вітчизняного інтелектуала, коли у вірші «Шлях ученого» говорить про Сидора Кіраля, якому присвячений вірш: «І радість першовідкриття веде його в світах, // Де ходять поруч Авель правди й хитрий Каїн». Нижче авторка зазначає, що сил для пошуку в такому поляризованому світі (добро (Авель) – зло (Каїн)) герой просить у Творця.

Поетеса застосовує такий художньо-стилістичний прийом, як алюзія, коли у творі є натяк або вплетено посилання на певну історичну подію, образ і розраховано на ерудицію читача, який знає, про що йдеться. Так, у вірші «Вербова віть» говориться, як син Давида ішов у славне місто (Єрусалим), усе навколо було уквітчане зеленим гіллям (нині вербові віти).

У творчості О. Будугай є вірші, де тільки відслідковується морально-релігійна тематика, але є й зразки суто духовних віршів: «Сльозою щастя Мати Божа вмилась, // Ісуса в яслах тихо сповила… // Немов всесвітня прокотилась злива, // Омила душі і дала тепла». Є в О. Будугай і пізнавальні вірші, де в топонімах закладено християнське потрактування: «А річку Бердою назвали, // Що означає «Дав Господь», «Бердянськ! Ти справді «Дар від Бога».

Психологізм, дидактичне спрямування морально-етичних імперативів, що базуються на християнській вірі, характерні ліриці О.Будугай. Нині ювілярка у творчому розквіті, в пошуках великого й прекрасного Слова.

Старший науковий співробітник НДВ «Музей Заповіту Т. Г. Шевченка»                                   Н. М. Павлик

 

Вірші, присвячені Ользі Дмитрівні Будугай

Андрій Будугай

Нові́ просто́ри

До 55-річчя Ольги Будугай

Вона розпочала із Гуляйполя шлях –

Зі школи-початківки на Бочанах,

Із трав над Гайчуром і золота в полях,

Із міфів та загадок у курганах.

 

А далі путь – до філології широт,

Робота в інтернаті та в музеї,

І викладання в інституті тих висот,

В яких творили словом корифеї,

 

І перший диктор у новинах «Бриз-ТБ»,

А ще штурвали до кількох літстудій,

І дисертація по прозі для дітей,

І кілька збірок, мов життя постлюдій.

 

А поруч з цим усім – хвороби сина хрест!..

Та серце не бажа коритись Долі –

Душа кує нові простори, мов Гефест,

І карму перепалює поволі!..

м. Біла Церква, 02.02.2019, сб., 23:12.

 

Людмила Анатоліївна Мозгова

До дня народження

Ользі Дмитрівні Будугай

Осяяна мудрістю і світлом,

З неба наречена Ольгою,

Загартована сонцем і вітром

З Гуляйполя крокує дорогою.

 

І вдається їй бути тендітною,

Всіх окрилює словом щоденно.

До людей шанобливо-привітною,

Та й працює з любов’ю натхненно.

 

Для життя їй даровані крила,

Обіймає та всіх надихає,

У душі добрій схована сила:

Інших мудрості щедро навчає.

 

Чоловіком в коханні злеліяна,

Тож летіть, і хвилини, і роки!

Жінка ця українська, омріяна,

Бо думки її серця глибокі.

 

На обличчі хай усмішка сяє,

Дім гостинним хай буде для друзів,

Пані Ольга ‒ радіє й кохає

У родинному затишку крузі.

 

В ювілей щиро зичим тепла,

І обіймів, і щастя по вінця!

Щоб окрилена завжди була

Від поезії, думки й «Дитинця»!

 

Хай звучить сміх і радісно, й дзвінко!

Квіти світу спадають до ніг,

Залишайтесь щасливою жінкою,

І сьогодні, і завтра й навік!

м. Бориспіль, 31.01.2019, чт.

 

Тамара Антонівна Козій

З нагоди дня народження

Ользі Дмитрівні Будугай

Хочеться привітать Вас, пані Олю,

І побажать усього Вам доволі.

Хай Бог береже і роки примножує.

І все веселить Вас, що скрізь оточує.

 

Хай у Вас не буде ніколи горенька.

Хай радує завжди Ваша доленька.

Щоб жилося сім'ї Вашій у радості.

І не було недругів та в них заздрості.

 

Хай шанують друзі, рідні і колеги.

Бережуть рідної землі Вас обереги.

Зичу від себе щедрот Вам, пані Олю!

Та будьте Ви завжди, Олечко, здорові!

Черкаська обл., 04.02.2019

 

Тетяна Тезіславівна Строкач

Акровірш до дня народження

Ользі Дмитрівні Будугай

Очей не відве́сти від милої жінки,

Любов в її серці, надія і віра.

Гортає життя сторінки́, немов книжку,

Активно писала її, все до діла.

 

Бувало всього – щира радість й печалі,

Удача всміхалася сонцем яскравим.

Добро хай вертається Вам і надалі,

Усмі́шка сія на обличчі ласкавім.

 

Гітарна струна нехай пісню дарує,

А ніжна душа хай частіше співає.

Й здоров’я, і довгого віку віншую!

 

і Вас, пані Ольго, сердечно вітаю!

м. Біла Церква, 04.02.2019

 

Юлія Михайлівна Коптіла

До квітучого ювілею

Ользі Дмитрівні Будугай

То було шість літ тому…

Точно я вже не назву,

Коли ми зустрілись з Вами –

Це судилось нам зірками.

Добра, творча і тактовна,

А душа, натхненням повна,

Слово, як алмаз, огранить –

Доля в цьому вам таланить.

А сьогодні хочу щиро,

Привітати з Вашим святом,

Будьте Ви така ж красива

І здорова, і завзята!

І душею світла, люба,

Хай вітання линуть всюди!

Хай шанують завжди люди,

І Господь Вас не забуде.

Квітів ніжних і пахучих!

Будьте з голови до ніг – щаслива!!!

с. Шкарівка Білоцерківського р-ну,

03.02.2019

 

Андрий Будугай

Ко дню рождения Ольги

Ольге Будугай

Я не знаю откуда идём мы,

Но я верю в победу Добра!

И пусть бьют беспощадно нас Штормы

И ломают Мороз и Жара –

 

Не оставим стремленья ко Свету

(Хоть изодраны души в Пути), –

Ведь страданья предшествуют Лету,

Где всем любящим Бога – цвести!

 

И пусть падаем в грех мы так часто,

Крест достойно не в силах нести,

Всё же милостью Бога мы в Братство

Были призваны тоже войти!

 

А в паденьях приходят прозренья

И сжигается слабость Огнём.

Не одна ты на свой день рожденья,

Не одна и в скитаньи своём!!!

Болгария, г. София,

24.01.2002, чт., 09.55.

 

Андрій Будугай

Пісня про кохання

Ользі Будугай

Від кохання в небі світять зорі   Dm Gm

І дарує геній свій шедевр.           C F

Всесвіту простори неозорі          Dm Gm

Творяться від нього і тепер.       C A A7

Пр.:

            Не бува нещасного кохання,         Dm Gm

            Бо воно долає забуття!                   C F

            В ньому – всі найкращі сподівання,  Dm Gm

            В ньому – наша радість і життя!      C A A7

Від кохання серце кригу топить,

Розриває чари назавжди.

З’єднані протони і нейтрони

Цим магнітом Вічної Нужди.

Пр.

Від кохання нищаться кордони,

Крила виростають у душі.

Від кохання б’ють космічні дзвони,

Пишуться картини і вірші…

Пр.

м. Київ,

28.01.2003, вт., 09.20-12.36.

 

Андрий Будугай

Пе́сен за любовта́

На Ольга Будугай

От любо́в в небе́то грей зора́та,

сътворя́ва ге́ний сво́я дар.

И просто́рите във необя́та

не́йно са творе́ние до кра́й.

 

Пр.:    

Ня́ма любовта́ да е неща́стна,

не забра́вя, по́мни вси́чко тя́!

В не́я – бди́ наде́жда на́й-прекра́сна,

в не́я – е живо́тът, радостта́!

 

Любовта́ в сърце́то ле́д стопя́ва,

ни́кога напра́зна не е тя́.

Не́о-... и прото́ните сближа́ва,

тя магни́тът е на вечността́.

 

Пр.

 

Любовта́ и гра́ници съба́ря,

да́ва на душа́та тя крила́.

Любовта́ – косми́ческа камба́на,

пи́ше стих, рису́ва любовта́...

Пр.

г. Киив,

28.01.2003, вт., 09.20-12.36.

Превод на български: Мария Шандуркова,

г. София, 13.01.2017

 

Andrii Buduhai

The Song about the Love

 To Olga Buduhai

 

Tell me why the Stars are brightly shining?

Tell me, why creating Masterpeaces?

Who gets World so precious, souls – smiling?

Only answer – this is Love, this is...

 

Refrain:

Gift of God, who saves and had forgiven, –

Love is it – what never can be robbed...

Love is one who overcomes oblivion,

Love is one who can inspire the Hope.

 

Charms of Love can make the stones happy!

They can make to melt Eternal Ices.

Even Atoms, – maybe too are loving! –

Are inside of us in lovely Valse

 

Refrain.

 

Love makes Poets sensual and tragis,

All the Borders Love can crush to waste.

Love gives Wings, Love gets us weak or magic,

Love wakes up the Bells of Cosmic Space.

Refrain:

Kyiv city, 28.01.2003, Tuesday, 09.20-12.36.

 Translation from Ukrainian Galina Chistyakova

Kharkov, 11.01.17, Wednesday.