19 серпня 1845 р. – вечірка у А. Козачковського з нагоди першого приїзду Т. Шевченка на Переяславщину
19 серпня 1845 року А. Козачковський влаштував урочисту вечірку на честь першого приїзду Т. Шевченка до Переяслава.
Четвертий приїзд Т. Шевченка на Переяславщину
Улітку 1859 р. Т. Шевченко знову побував в Україні та на Переяславщині, відвідавши свого друга А. Козачковського у червні та в серпні.
21 червня 2020 року – День медичного працівника
Щорічне професійне свято працівників сфери охорони здоров’я в Україні було встановлене у червні 1994 р. й традиційно відзначається у третю неділю червня.
18 червня 1651 р. – початок битви під Берестечком
Филон Джалалій (Джеджалій) – наказний гетьман під час Берестецької битви 18 (28) червня – 30 червня (10 липня) 1651 р.
Вивчення козацької старшини Кропивнянського козацького полку вимагає звернення до тих осіб, які прославили себе під час Національної революції українського народу 1648–1657 рр. У когорті славних полковників Б. Хмельницького виділяється кропивнянський полковник Филон Джалалій – однин з найближчих сподвижників гетьмана. У джерелах зустрічаємо різноманітні інтерпретації його прізвища – Джалалій, Джеджелій, Джеджалій, Жежель, Джеджалик, Джупай, Джулай.
15 червня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВІТРУ
Щороку 15 червня світова громадськість відзначає Всесвітній день вітру. Це досить молоде свято: вперше його відзначили у 2007 році у Європі за ініціативою Європейської вітроенергетичної асоціації та Всесвітньої ради з питань вітроенергетики, а з 2009 року воно отримало статус Всесвітнього.
Третій приїзд Т. Шевченка до А. Козачковського
Третій приїзд Т. Шевченка до А. Козачковського припадає на 12 червня 1859 р. Про цей приїзд А. Козачковський згадував: «В июне 59 года, утром, на двор квартиры моей въехала почтовая телега. Сидевший в ней показался мне похожим на Шевченка. Я не ошибся; молча мы поздоровались, молча он приветствовал мою семью, молча несколько раз с заметным волнением прошел по комнате, потом посмотрел в окно на ярмарочное движение и высказал желание посмотреть ярмарку; мы отправились. Дорогой он объяснил, что вошел ко мне как угорелый, потому что по пути из Петербурга до моей квартиры почти не вставал с телеги: с таким нетерпением он летел в свою родную старину… Грустное впечатление производил на него взгляд мой. Возвратившись с ярмарки, он рассеялся, разговорился, вспомнил о грустном пребывании его в Новопетровске, хотя ему там было легче, нежели в Орской крепости. Зашла речь о Гоголе. Он не сочувствовал ему: по его словам, неудавшиеся честолюбивые мечты стали причиною умственного его расстройства. Я напомнил Шевченку несколько коротких его произведений, забытых им, он записал их. Вообще из разговора оказалось, что из написанных до 46 года его произведений многие потеряны безвозвратно…».
Відбулася тоді між Т. Шевченком і А. Козачковським розмова на болючу тему скасування кріпацтва, про яку Андрій Осипович згадував: «Зашла речь об ожидаемой тогда воле. В то время у нас уже совершалось по требованию правительства обсуждение об улучшении быта крестьян, в котором я принимал письменно деятельное участие. Не стесняясь его (Шевченка. – авт.) симпатиями, я откровенно высказал свой вгляд на ожидаемую реформу, указывая на некоторые, по моему мнению, практические неудобства и затруднения. Грустное впечатление производил на него мой взгляд».
ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ДНЯ КРАЄЗНАВСТВА
Історія рідного краю завжди викликає непідробний інтерес широкого кола дослідників та поціновувачів старовини. Особливо, якщо цей край має понад тисячолітню писемну історію. Переяславщина – один з давніх, історичних регіонів нашої держави. Починаючи з Х ст., у літописах та інших джерелах закарбовано найвиразніші віхи з його життя. Повсякчас тут відбувалися важливі військові та політичні події, розвивалася економіка та культура. Певна заслуга у приверненні уваги до історії цього регіону належить мандрівникам минулого. До них належать австрійський дипломат Еріх Лясота (ХVI ст.), сірійський письменник Павло Алепський (ХVII ст.), французький військовий інженер та картограф Гійом де Боплан (ХVII ст.), німецький художник Йоган Генріх Мюнц (ХVIII ст.). Перші наукові розвідки місцевої старовини здійснили Я. І. Благодаров, В.В. Пассек М. О. Максимович, Т. Г. Шевченко та інші.
21 травня 2020 р. – Всесвітній день вишиванки
Травень багатий на свята і вихідні дні. Яскравою намистиною у низці травневих святкувань виглядає День вишиванки. Це одне з небагатьох свят не державного та не релігійного характеру. Простий флешмоб студентів перетворився на могутній патріотичний рух серед українців усього світу. Мета свята — нагадати, що вишиванка є своєрідним унікальним кодом українського етносу з зашифрованими оберегами, символами та знаками.
День боротьби за права кримськотатарського народу
18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.
18 квітня 1840 р. (за с. ст.) – перше видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка
«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.