175 РОКІВ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОМУ «ЗАПОВІТУ» ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Категорія: Історичний календар. Події Створено: П'ятниця, 25 грудня 2020, 07:51

В Україні є чимало місць, з якими пов’язані пам’ятні дати й славні сторінки історії нашого народу. Але лише древній Переяслав увібрав у себе масштабність століть: епоху Київської Русі й козацьку добу. Це в нашому Переяславі зафіксована перша письмова згадка «Україна» 1187 р. (Іпатієвський літопис), це в 1630 р. під Переяславом під гетьмануванням Тараса Федоровича (Трясила) було розбито польське військо, чим примусили С. Конецьпольського підписати угоду в Переяславі. Це тут давали клятву на вірність своєму народу українські гетьмани й підписувалися документи великої історичної значимості. Це Переяславська земля надихала  геніального поета України Тарас Григоровича Шевченка до написання своїх славетних творів. Саме в Переяславі 25 грудня 1845 р. Тарас Григорович пише одину із найвидатніших своїх поезій – безсмертний «Заповіт» («Як умру, то поховайте»).

Вірш був створений у той період, коли поет лежав хворий у Переяславі в знайомого лікаря А. Козачковського. «Заповіт» став своєрідним символом боротьби українського народу за національне визволення. Твір має великий вплив як на українську етнокультурну спільноту, так і світову.

Текст «Заповіту» на сьогодні перекладений 147 мовами народів світу.

Спочатку вірш не мав назви. У рукописному збірнику «Стихотворения Т. Г. Шевченка» І. Лазаревського, з власноручними виправленнями поета, він позначений як «Завіщаніє». Вперше опублікований під заголовком «Думка» у збірці «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» (Лейпціг, 1859). Повний текст уперше надруковано в Львові в журналі «Мета» (1863) під назвою «Завіщаніє», а під редакторською назвою «Заповіт» вперше надруковано лише частину вірша в «Кобзарі» (СПб., 1867). З того часу назва «Заповіт» стала традиційною, вірш став піснею-гімном і лунає майже на всіх урочистостях, що відзначаються в нашій державі.

Якраз ім’я Т. Шевченка присвоєно всеукраїнському товариству «Просвіта» на знак пам’яті й пошани генія України.

У ці ювілейні дні всіх вітаю з пам’ятною подією для кожного свідомого українця – 175-річчям від дня написання Тарасом Шевченко «Заповіту». Складаю щиру подяку колегам-музейникам, просвітянам, вчителям, науковцям, усім небайдужим до української історії минулого та сьогодення за  працю, спрямовану на просвітництво та державотворення, яке заповідав Т. Шевченко.

Слава Великому Кобзареві! Слава Україні!

Старший науковий співробітник Музею українського рушника,

Голова Переяславської міськрайонної «Просвіти» ім. Тараса Шевченка                                     Наталія Заїка