СКУЛЬПТУРИ НА ХЛІБОРОБСЬКУ ТЕМАТИКУ З ФОНДОВОГО ЗІБРАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ»

Категорія: Історичний календар. Музейні предмети Створено: П'ятниця, 16 листопада 2018, 21:22

17 листопада – День хлібороба. Вирощувати зерно з давніх-давен було найшановнішим заняттям українців. Ця тема відображена в живописі, мозаїці, скульптурі.

У Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» зберігається колекція скульптур другої половини XX ст. із гіпсу, шамоту, оргскла, міді, дерева,бронзи, мармуру. Це авторські роботи відомих в Україні майстрів: І. Гончара, Л. С. Іващенко, С. Ю. Куцого, В. Л. Завгороднього, В. З. Бородая, О. Ю. Рубана, І. М. Копайгоренко, В. І. Агібалова, І. М. Воропая, Я. Д. Гончаренка, І. С. Зноби, А. В. Німенка, М. Рябініна, В. Свиди, Ф. А. Коцюбинського, А. Скиби, В. М. Корнєва, П. Ф. Кальницького, Г. В. Нікуліна.

Цікавою є робота «Мотижне землеробство IV–III тис. до н.е.» талановитого скульптора Івана Гончара. Його твори також зберігаються у Львівській галереї мистецтв, Національному художньому музеї України, Державній Третьяковській галереї. Скульптура являє собою зображення одягненої в шкіру жінки, що мотикою обробляє землю. Експонат представлений в Музеї археології НІЕЗ «Переяслав».

У Музеї хліба експонується робота «Микула Селянинович», автор Іващенко Л. С. (1984 р). У ній відтворений художній образ селянина. Витвір – у вигляді бородатого чоловіка, одягненого в штани, селянську сорочку, підв’язану мотузкою. На ногах – постоли, у руках – соха.

У надвірній експозиції Музею хліба привертає увагу робота місцевого скульптора, заслуженого художника України Куцого С. Ю. «Сівач» (1985 р.). Ідея її створення належала колишньому директору Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника Сікорському М. І. Це – зображення крокуючої постаті селянина в народному одязі (сорочці, шароварах та чоботях). Однією рукою він тримає мішок із зерном, що висить через плече, іншою – висіває зерно.

Оригінальною є дерев’яна статуетка майстра народної творчості Завгороднього В. Л. «Жниця» (1981 р.). У ній простежуються риси народної скульптури: зображення жінки на повний зріст, яка в українському одязі. У руках у неї глечик із водою. На підставці напис –  «Жниця», авторський знак та рік виготовлення.

Особливе місце в доробку митця скульптурної пластики Завгороднього В. Л. займає настільна скульптура «До млина» (1983 р.). Виріб у вигляді старого козака з мішком за плечима.

У Музеї хліба експонується скульптурна багатофігурна композиція заслуженого діяча мистецтв, визначного представника закарпатської художньої школи живопису В. Свиди – «Хвала урожаю» (1974). Виготовлена вона з одного шматка дерева у вигляді трьох’ярусної композиції. У першому нижньому ярусі по колу – дванадцять фігур чоловіків і жінок у гуцульському одязі, що танцюють, поклавши руки на плечі одне одному. На другому ярусі – чотири музиканти. Увінчують композицію три постаті: колгоспниця із снопом та серпом, жінка-інтелігентка з книжкою та робітник. На нижньому ярусі вирізьблено авторський знак.

У 1980 р. році колекція поповнюється скульптурою «Україна» (1980 р.). Це зображення жінки із серпом та стилізованим сонцем. Автор – відомий скульптор Бородай В. З.

Агібалов В. І. створив скульптуру «Урожай». У бронзі він зобразив жінку, що тримає колосся. Крім того, у Заповіднику наявні зразки мистецтва, що опосередковано стосуються теми хліборобства. Їхні автори присвятили свої твори історичним подіям – Голодомору та Другій світовій війні. Зокрема, в НІЕЗ «Переяслав» представлена скульптура-ескіз пам’ятного знаку, присвяченого колективізації й голоду 1932–1933 рр. Автор – заслужений діяч, скульптор Флоріан Абрамович Коцюбинський. Скульптура символізує селянина, в якого примусова масова колективізація й голод 1932–1933 рр. знищили економічну самостійність. Робота виготовлена технікою лиття.

Унікальною в колекції є мідна скульптура Короткевича М. «В ім’я життя». Це фігура солдата на повний зріст. У простягнених руках він тримає стебла пшениці.

У музеї також зберігаються та експонуються твори: «Дівчата з колгоспу «Червоний партизан»» (1984 р.)., «Комуніст колгоспу «Таврія»» (1982 р.), «Комбайнер А. Кошма» (1958 р.), «Переможець», «Двадцатипятитысячник», «На току», «Портрет Буркацької Г.», «Портрет механізатора М. Чайки», «Портрет механізатора С. Кравченка» (1978 р.), «Механізатор» (1966 р.), «Ветеран колгоспної праці В. Срібний» (1979 р.). Привертає увагу твір Нікуліна Г. В. «Селекціонер академік В. Ремесло» (1984 р.)

Музейна колекція сформувалася переважно у 70-х – 80-х роках XX ст.

Образ хлібороба був одним із найпоширеніших в українській скульптурі радянського часу. Це одна з основних тем соцреалізму.

Колекція скульптур Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» складається з різноманітних творів, у тому числі портретних та настільних. Скульптури є авторськими роботами визнаних українських митців та місцевих художників. Їхні твори – самобутні зразки високого мистецького рівня. Окремі з них виконані для експонування в Музеї хліба.

Науковий співробітник НДВ «Музей хліба»                                                                Тонконог О. І.