Музеї

10 ЖОВТНЯ НАРОДИВСЯ ДАВИД ІСАКОВИЧ БЛІФЕЛЬД (10.10.1908-26.02.1966) – УКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГ, ДОСЛІДНИК АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМʼЯТОК ПЕРЕЯСЛАВА

Категорія: Історичний календар. Особистості Створено: Понеділок, 11 жовтня 2021, 20:46

Д. І. Бліфельд народився у м. Волочиську Хмельницької обл. в родині службовців. Трудову діяльність розпочав у 1928 р. – завідував клубом у м. Волочиську, а потім – бібліотекою Будинку працівників освіти у м. Проскурові (нині м. Хмельницький). У 1933 р. закінчив Проскурівський технікум політосвіти і деякий час викладав у ньому. У 1939 р. закінчив з відзнакою історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, а в 1941 р. – аспірантуру Інституту археології АН УРСР. Під час другої світової війни, звільнений за станом здоров'я від служби в Червоній Армії. Впродовж 1941–1943 рр. перебував у евакуації в Уфі та Москві, працюючи молодшим науковим співробітником Інституту суспільних наук, потім – Інституту історії та археології АН УРСР. Вивчав археологічні пам’ятки Башкирії,  кандидатську дисертацію захистив по темі «Археологічні пам’ятки Башкирії середини І тис. н. е.» (1943). Більше 20 років пропрацював у  відділі слов’янської археології Інституту археології АН УРСР (1944–1966).

Влітку 1945 р. Д. І. Бліфельд брав участь у розкопках Б. О. Рибакова у Переяславі. На той час 36-річний вчений працював старшим науковим співробітником Інституту археології АН УРСР. В експедиції Рибакова Давид Ісакович керував розкопом № 2. Цей розкоп був закладений неподалік впадіння р. Альти у р. Трубіж, де науковці очікували знайти сліди найдавнішого поселення – попередника Переяслава. Їх сподівання не виправдалися: окрім надзвичайно потужних нашарувань з матеріалами ХVІІ – ХІХ ст., сподіваного культурного шару із матеріалами Х – ХІІІ ст. взагалі не було виявлено. Експедиція провела дослідження курганного могильника в ур. Ярмарковщина, де розкопала 6 курганів. Д. І. Бліфельд брав у цих дослідженнях безпосередню участь, оскільки поховальні пам’ятки особливо цікавили вченого. Крім наукового звіту про розкопки за 1945 р., результати досліджень експедиції Б. О. Рибакова відображено в короткій публікації у щорічнику «Археологічні пам’ятки УРСР» (1949).

Д. І. Бліфельд брав участь у багатьох археологічних експедиціях у Києві, Надпоріжжі, у зоні будівництва Каховської ГЕС, у Чернігові та його околицях. Він мав різноманітні наукові інтереси: вивчав економіку, культуру, історичну топографію та соціальний склад населення давньоруських міст. Але найперше його зацікавили ранньофеодальні могильники Дніпровського Лівобережжя, які учений досліджував під час роботи Деснянської експедиції, яку очолював у 1948, 1952, 1954, 1956–1958 рр. Вчений виявив і досліджував могильники біля с. Новий Білоус, на околиці с. Кошівка, в с. Табаївка (експедиція Д. І. Бліфельда продовжила дослідження відомого Табаївського некрополя Х ст.), провів розкопки городищі біля с. Рогоща, відкрив численні пам’ятки на Десні та на околицях Чернігова. Серед цих пам’яток виділяється, насамперед, давня Шестовиця.

Археологічний комплекс, що складався з городища, посаду, передгородь, двох могильників, розташований в урочищі Коровель, біля села Шестовиця, неподалік від річки Десна, за 12 км на південний захід від Чернігова. Д. Блифельд розпочав дослідження в 1948 р. на городищі, заклавши 3 траншеї и 5 розкопів загальною площею 398 кв. м. Але найбільшим вкладом Д. І. Бліфельда у вивчення Шестовицького комплексу було дослідження курганних груп Шестовицького некрополя Х ст. Вчений проводив там розкопки впродовж 1956–1958 рр. У семи курганних групах Шестовицького могильника ним було розкопано 98 насипів (всього на сьогоднішній день відкрито 150 поховань), що дозволило науковцю простежити майнову і соціальну диференціацію у середовищі місцевих мешканців та розробити класифікацію «дружинних» поховань вікінгів на службі київського князя. Завдяки роботам дослідника, проведеним на території Середнього Подніпров’я, йому вдалося розробити типологію дружинних поховань, поділивши їх на чотири групи: поховання одного дружинника, поховання воїна з конем, поховання воїна з жінкою, поховання воїна з жінкою та конем. Детальний аналіз усіх поховань Шестовицького могильника містить підготовлена Д. І. Бліфельдом монографія «Давньоруські пам’ятки Шестовиці», видана вже після смерті дослідника співробітниками відділу слов’янських племен Інституту археології АН УРСР (1977). Загалом, саме завдяки розкопкам Д. І. Бліфельда Шестовицький могильник став всесвітньо відомою середньовічною поховальною пам’яткою. Від 1980-их рр. і донині продовжуються дослідження «Шестовицького археологічного комплексу», в т. ч. міжнародними експедиціями (істориками Норвегії та України), які визнали пам’ятку «одним з найбільших поселень вікінгів в Європі» (більші за розміром поселення вікінгів, включно з могильниками, існували лише в Скандинавії).

Помер Д. І. Бліфельд у віці 58 років 26 лютого 1966 р., похований у Києві.

Вибрані наукові праці Д. І. Бліфельда:

  1. Бліфельд Д.І. Дослідження у Шестовиці // Археологічні пам'ятки. – К., 1952. – Т. З. – С. 123–131.
  2. Блифельд Д.И. К исторической оценке дружинных погребений в срубных гробницах Среднего Поднепровья IX – X вв. // Советская археология. – 1954. – № 20. – С. 148–162.
  3. Бліфельд Д.І. До питання про ремесло та ремісників у Київській Русі // Археологія. – 1954. – Т. IX. – С. 31-33.
  4. Бліфельд Д.І. Давньоруські пам’ятки Шестовиці. – К., 1977.

Джерела:

  • Рыбаков Б.А. Отчет о раскопках 1945 г. в Переяславе-Хмельницком // НА ІА НАНУ. – 1945/10. – 9 с.
  • Рибаков Б.О. Розкопки в Переяславі-Хмельницькому в 1945 р. // Археологічні пам’ятки УРСР. – 1949. – Т. 1. – С. 21–25.
  • Д. І. Бліфельд (1908–1966: Некролог) // Археологія. – К., 1966. – Т. 20. – С. 235–236.
  • Довженок В.И. Блифельд Д. И. (1908–1966) // Советская археология. – 1967. – № 3 – С. 324.
  • Ясновська Л.Д. Д. І. Бліфельд – дослідник давньоруських старожитностей чернігівської округи // Село над Десною – Шестовиця: збірник статей і матеріалів. – С. 132–139.
  • Коваленко В. П. Нові дослідження Шестовицького археологічного комплексу // Археологічний літопис Лівобережної України. – 1999. – № 1. — С. 33–43.
  • Коваленко В. П., Моця А. П., Сытый Ю. М. Археологические исследования Шестовицкого комплекса в 1998–2002 гг. // Дружинні старожитності центрально-східної Європи VIII – XI ст. – Чернігів: Сіверянська думка, 2003.
  • Коваленко В. Шестовиця – табір слов'ян і вікінгів на Десні / Володимир Коваленко // Село над Десною – Шестовиця : збірник статей і матеріалів / відп. ред. О. Б. Коваленко та ін. - Ніжин : Аспект-Поліграф, 2009. – С. 11–94.

 Старший науковий співробітник НДВ археології                              Г. М. Бузян