Музеї

Святий Дмитро землю замикає (8 листопада)

Категорія: Історичний календар. Обрядовість Створено: Неділя, 07 листопада 2021, 19:18

З полів зібрано урожай, на землю опало листя, дерева приготувалися до зими. Закінчився цикл кропітких робіт на відкритому повітрі. Прийшла пора і святому великомученику Дмитрію на землю зійти і небесними ключами замкнути її на відпочинок. І буде він ті ключі тримати аж поки не примчить Святий Юрій на баскому коні (шостого травня) і землю не відімкне та не поблагословить її на новий родючий рік. То ж з восьмого листопада до шостого травня ніякі роботи не повинні вершитися коло землі, бо вона теж хоче спочинку.

На Дмитра дякували землі за те, що годувала, хліба вродила, сили своєї вділила. У наших предків був великий пошанівок до землі. Вони відчували себе невід’ємною часткою природи, тому все оточуюче в їх уяві мало душу. Про землю говорили: « Тільки живе може живому життя дати».

Серед найбільших чеснот, які поважалися селянами, було шанобливе ставлення до предків. Одним з осінніх поминальних днів є Дмитрівська субота (цього року 6 листопада). Для померлих ставилася тарілка з стравою і стакан води, запалювалася свічка, щоб душі бачили, що їх тут чекають. Обід проходив без голосних розмов, адже за столом «присутні душі покійних». Згадували чесноти всіх членів роду. Батьки розповідали дітям про характер, звички, вдачу своїх прадідів. Таким чином у наступних поколінь формувалось уявлення про специфічні риси поведінки і світосприйняття цього роду. Знаючи своє коріння, успадкувавши знання і досвід предків, людина ставала носієм ментальності народу, прагнула зберегти і примножити його кращі риси. В цей день подають убогим, вважаючи, що в їх образі Бог посилає душі на землю розвідати, що там діється.

Святий Дмитрій приносить зиму. Годилося стрічати його у кожухах, аби морозів занадто тріскучих не було, озимина не померзла. Дівчата одягали білі квітчасті хустки, спущені одним кінцем поверх кожуха, щоб була санна дорога.

Від Дмитра уже починали готуватися до коляди, збиралися у гурти, вчили колядок. Зазвичай, після Дмитра закінчувався сезон сватання, оскільки незабаром починався Пилипівський піст (з 27 листопада і до Різдва). Дівчата, які не вийшли заміж в цьому році, вважали сезон втраченим. З цього приводу існує народна приповідка: «До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі хоч комин витри».

На Переяславщині храмове свято на честь святого Великомученика Димитрія відзначають у селі Соснова.

Старший науковий співробітник Музею українських обрядів                                               Світлана Зубер.