Музеї

ГЕРБ МІСТА ПЕРЕЯСЛАВА

Категорія: Історичний календар. Події Створено: Субота, 04 червня 2022, 16:05

4 червня виповнюється 240 років як було перезатверджено герб міста Переяслава в такому вигляді: «на срібному фоні щита (як у первісному варіанті) зображена триуступна вежа, увінчана церковною главою та зубчатою короною».

Але вже задовго до цього часу місто могло використовувати свою символіку чи на прапорах під час польової сторожі на татарських шляхах, чи й на міській печатці, котру мали б виготовити після отримання привілею 1585 р. За клопотанням київського старости Костянтина Острозького король Стефан Баторій на сеймі у Варшаві в 1585 р. видав привілей про осадження міста на городищі Переяслав і надав йому магдебурзьке право. Цілком вірогідно, що після отримання цього привілею міська влада Переяслава виготовила міську печатку із зображенням на ній герба («башта на озері»).  У 1606 р. переяславці добиваються підтвердження привілею на магдебурзьке право у нового короля Сигізмунда III.

Наприкінці 1620 р. делегація міщан на чолі з війтом Федором Матвієвичем їде у Варшаву на коронний сейм з проханням про розширення привілеїв. У відповідь 6 грудня 1620 р. король Сигізмунд III підписує нову грамоту, в якій окрім надання нових пільг міщанам, підтвердження самоврядування за магдебурзьким правом місту дозволялося мати книгу, скриньку і печатку міську для завіряння та скріплення різних справ з гербом. на якому зображена башта з хрестом на озері.

Український історик, геральдист, доктор історичних наук Андрій Гречило у Російському державному архіві давніх актів у Москві (ф. 389, спр. 209,  арк. 142-зв) виявив малюнок із привілею 1620 р. із гербом Переяслава. На ньому зображено посеред водойми двоповерхову вежу зі стіжковим дашком, увінчану хрестом; на першому рівні обабіч аркового порталу є по вузькому вікну (також із арковим завершенням), а над ними – по круглому отвору, подібному до бійниці; на другому рівні є два вузькі вікна. Видається, що в гербі зафіксовано реальну споруду, котра була оточена зусібіч водою і входила до системи оборонних укріплень міста. З тексту привілею випливає, що башта перебувала на острівці посеред «озера», проте, можливо, що такий термін використано для спрощення опису герба, а водойма навколо вежі була штучно створена внаслідок добре спланованих фортифікаційних робіт і спорудження гребель на річках.

Після укладення українсько-російської угоди 1654 р. міщани українських міст поспішили перезатвердити свої давні привілеї. У березні разом з українським посольством, очолюваним військовим суддею Самійлом Богдановичем та переяславським полковником Павлом Тетерею, до Москви вирушили й дві делегації переяславців – від міщан та окремо від цеховиків. Про підтвердження прав міста просив царя у своєму листі й гетьман Богдан Хмельницький. 4 квітня цар Олексій Михайлович підписав «жалувану грамоту всему городу Переяславлю», у якій зазначено: «быти во всем по прежним королевским привилеям и герб свой держати им прежний».

Пізніше міщани Переяслава намагалися отримувати конфірмаційні грамоти в кожного нового царя та формально підтверджувати свої привілеї у кожного новообраного гетьмана. Після ліквідації в Україні гетьманства та полкового устрою для утвореної Малоросійської колегії у 1765–1766 pp. розроблялася печатка, у якій «національний герб» (козака з мушкетом) російська адміністрація хотіла замінити якимось іншим знаком. Серед проєктних варіантів був і поділений на кілька полів щит, в одному з яких фігурував «герб Переяславский» – «в красном поле серебряная башня о трех вверху зубцах на зеленой земле стоящая». Автори проєкту не володіли точною інформацією, бо наплутали з кольорами та зображеннями й інших гербів.

У 1782 р. указом Катерини II перезатверджено герб Переяслава вже зі срібним полем щита (як у первісному варіанті), але споруда інтерпретувалася як триуступна башта, увінчана церковною главою та зубчастою короною. Зображення «озера» потрактовано як ще один ярус споруди, а хрест на вежі спонукав до думки про сакральне призначення будівлі.

У 1865 р. був складений новий проєкт герба Переяславля: «У срібному полі червлена в 3 яруси вежа із золотими швами й вікнами, увінчана золотим з таким же хрестом куполом. Над вежею червлена по 3 зубцях корона». У вільній частині – герб Полтавської губернії. Передбачалося, що герб будуть оточувати колосся, з’єднані Олександрівською стрічкою.  Проєкт не був затверджений.

Із відновленням державності України виникли пропозиції відродити старі традиції й у геральдиці. Верховною Радою України були враховані пропозиції товариства й у прийнятому 1997 р. Законі України «Про місцеве самоврядування» передбачене функціонування місцевих гербів та прапорів.

Наприкінці 1998 р. бажання відродити свій давній знак виникло й у Переяславі-Хмельницькому. Однак виникли проблеми з відтворенням малюнку, Оскільки орієнтувалися на герб 1782 р. міська рада звернулася за консультаціями до Українського геральдичного товариства, на що отримала інформацію про давніші зображення міських символів, їх зміст і рекомендацію відновити герб і прапор за первісними зображеннями. Як ймовірний варіант було запропоновано реконструкцію на підставі малюнка з привілею 1620 р.: у срібному полі посеред синього озера на срібній землі червона башта із золотими воротами та срібними вікнами, увінчана червоним хрестом. Для прапора пропонувалося: квадратне біле полотнище, у центрі (на відстані в 1/10 від верхнього та нижнього країв) червона башта із жовтими воротами та білими вікнами, увінчана червоним хрестом.

У кінцевому результаті Переяслав-Хмельницька міська рада рішенням сесії від 15 липня 1999 р. затвердила символи міста – герб і прапор (але чомусь зі зміненими кольорами). Герб : у червоному полі срібна вежа з хрестом і відкритою брамою на срібному озері.

Отже, Переяслав від 1620 р. (а можливо й від 1585 р.) до початку XX ст. постійно використовував свій історичний герб, який хоч і зазнавав певних видозмін, але з великою шаною передавався від покоління до покоління як символ місцевих самоврядних традицій та міських прав. Давні символи Переяслава є історичними та культурними пам’ятками. Їхнє відродження сприяє збереженню старих традицій та вихованню в нових поколінь патріотизму й любові до рідного міста.

(За матеріалами статті А. Б. Гречило «Герб та прапор міста Переяслава-Хмельницького» [Спеціальні історичні дисципліни. 2001. Вип. 6. С. 8692]).