На території Переяславщини знаходиться велика кількість визначних пам’яток культурної спадщини. Особливе місце серед них займають пам’ятки археології, які є першочерговим джерелом для вивчення найдавніших періодів історії переяславського краю. Серед даної групи об’єктів старовини виділяються пам’ятки трипільської культури, яка побутувала на значній території сучасної України більше п’яти тисяч років тому. Поселення трипільців-землеробів на території Переяславського Лівобережжя не чисельні й розміщуються головним чином у нижній та середній течії р. Трубіж. Їх виявленням та дослідженням вже протягом декількох останніх десятиліть займаються археологи Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Цей напрямок продовжено і в 2019 р., результатом чого стало відкриття нових цікавих сторінок із життя та діяльності трипільських общин на території Переяславського Лівобережжя в енеолітичну добу.
Так у липні 2019 р. археологічною експедицією Заповідника у складі: Дмитра Тетері, завідувача науково-дослідного відділу археології; Олександра Прядка, завідувача сектора «Археологічна експедиція»; Олександра Павлика, старшого наукового співробітника сектора «Археологічна експедиція» – було проведено археологічну розвідку на території одного з трипільських селищ неподалік м. Переяслава-Хмельницького. Під час проведених робіт було віднайдено та вивчено ряд унікальних знахідок часів Трипілля. На особливу увагу заслуговує знахідка гончарного двокамерного горна. Це перший подібний об’єкт трипільської культури на Лівобережжі. Він дає можливість стверджувати про те, що частина керамічного посуду виготовлялася трипільськими майстрами-гончарами на Лівобережжі, а не поставлялася з поселень правого берега Дніпра. При дослідженні решток горну вивчено окремі його конструктивні особливості, виявлено цікаві зразки столового та кухонного посуду та предмети пов’язані із сакральною сферою ранніх землеробів. Серед останніх виділяється амулет із зуба тварини з отвором для підвішування по середині та декілька фрагментів глиняних скульптурок. Ще один фрагмент антропоморфної скульптурки виявлено під час обстеження території поселення. Дані старожитності, можливо, використовувалися під час магічних дій, щоб задобрити сили природи у сприянні збору більшого урожаю. У подальшому буде проведено детальне вивчення даних знахідок та інших матеріалів, виявлених на археологічній пам’ятці, для написання Наукового звіту про дослідження.
Археологічною розвідкою також зафіксовано активне руйнування трипільського поселення природними та людськими чинниками, тож вона потребує негайних пам’яткоохоронних робіт, постійного моніторингу, фіксації й вивчення давніх об’єктів та знахідок.
Завідувач науково-дослідного відділу археології НІЕЗ «Переяслав» Дмитро Тетеря
