У мистецькому доробку  І. Марчука пейзажний жанр посідає особливе місце. Пейзажі Марчука – данина майстра красі української природи. Роботи виконані у техніці, яку автор називає «пльонтанізм» (таку назву митець жартома дав своєму стилю – від слів «плести», «пльонтати»: картини ніби створені з клубочків чудернацьких ниток). Замість звичайного мазка він винайшов спосіб нанесення на полотно найтонших цівок кольору, що створює дивовижне мереживо, завдяки якому досягає неймовірного світіння й відтінків кольору.

На виставці представлені твори із самобутньо-яскравого пейзажного циклу «Цвітіння»– «Польовий букет» (1979), «Полум’я червоних маків» (1979).

Відчуттям Таїни, Загадки, Невпізнанності, прикметної риси творчості майстра,  пронизана картина «Ніч у степу» (1983).Марчукові пейзажі місяця та сонця  – золота Марчукова класика, нікому не таланило так витончено проникнути в природу місячного та сонячного світіння.

Сніг – ще один суб’єкт природи, що  полонив Марчука одразу й безповоротно. Снігові шедеври творилися в задумах і спонтанно. Сніг схиляє до молитви й  до віри, у сніговій тиші виколихуються спритні Марчукові фантазії –   «Перший сніг» (1984), «Мереживо зимового лісу» (1985).

Любить зображувати Марчук і сільські пейзажі з характерними для них деталями– приземкуваті хатки та низенькі хлівці, драбина біля горища, тин з перелазом, копиця сіна та інші нехитрі деталі традиційного селянського побуту – «А мрії танули під сонцем» (2006), «На околиці села» (2007), «Птахи у вирій полетіли», « А тут вже спокій поселився» (2004).

Про Івана Марчука пишуть книжки («Я єсмь» О. Климчука), до його картин складають вірші (470 віршів написав поет Олег Гончаренко). Його полотна самобутні і сміливі, символічні і філософські, виражають світобачення самого художника, зокрема, його історіософію. Майже півстоліття творчість Івана Марчука збурює свідомість глядачів.

ЗАПРОШУЄМО ВСІХ БАЖАЮЧИХ НА ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ!