Третій приїзд Т. Шевченка до А. Козачковського
Третій приїзд Т. Шевченка до А. Козачковського припадає на 12 червня 1859 р. Про цей приїзд А. Козачковський згадував: «В июне 59 года, утром, на двор квартиры моей въехала почтовая телега. Сидевший в ней показался мне похожим на Шевченка. Я не ошибся; молча мы поздоровались, молча он приветствовал мою семью, молча несколько раз с заметным волнением прошел по комнате, потом посмотрел в окно на ярмарочное движение и высказал желание посмотреть ярмарку; мы отправились. Дорогой он объяснил, что вошел ко мне как угорелый, потому что по пути из Петербурга до моей квартиры почти не вставал с телеги: с таким нетерпением он летел в свою родную старину… Грустное впечатление производил на него взгляд мой. Возвратившись с ярмарки, он рассеялся, разговорился, вспомнил о грустном пребывании его в Новопетровске, хотя ему там было легче, нежели в Орской крепости. Зашла речь о Гоголе. Он не сочувствовал ему: по его словам, неудавшиеся честолюбивые мечты стали причиною умственного его расстройства. Я напомнил Шевченку несколько коротких его произведений, забытых им, он записал их. Вообще из разговора оказалось, что из написанных до 46 года его произведений многие потеряны безвозвратно…».
1 ЧЕРВНЯ 1700 РОКУ – ДАТА ОСВЯЧЕННЯ НАЙВЕЛИЧНІШОЇ ПАМ’ЯТКИ ПЕРЕЯСЛАВА – ВОЗНЕСЕНСЬКОГО СОБОРУ
Вознесенський собор у м. Переяславі є яскравою архітектурною пам’яткою національного значення, збудованою упродовж 1695–1700 років у стилі українського бароко на кошти гетьмана Івана Мазепи. На початку ХVІІІ ст. собор отримав статус головної кафедри Переяславської єпархії.
28 ТРАВНЯ – ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ КРАЄЗНАВСТВА
Інтерес до вивчення минулого об'єднує широку когорту дослідників, як тих, що мають професійний інтерес, так і аматорів. Краєзнавство як напрямок наукових студій є найбільш доступною практикою реалізації пошукових завдань, які насамперед спрямовані на віднайдення історичної інформації.
26 КВІТНЯ – ДЕНЬ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції, що сталася 26 квітня 1986 року, увійшла в історію України як одна з найтяжчих трагедій XX століття. Ця чорна дата провела у людській свідомості болісну межу, яка розділила життя на до – і після чорнобильське.
18 квітня 1840 р. (за с. ст.) – перше видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка
«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.
«Часослов» – перша надрукована в Києві книга
30 грудня 1616 року в Києві у друкарні Києво-Печерської лаври надрукували першу книгу – «Часослов» (першими центрами друкарства в Україні були Острог і Львів). Над книгою працювали архімандрит Єлисей Плетенецький та Захарія Копистенський, автор гравюр – Памво Беринда. Книга містить тексти з Біблії та Псалтиря, та її особливістю стали пісноспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, київським митрополитам Петру і Олексію. Друк книги дозволяв стандартизувати рівень освіти та зробити її більш масовим явищем. «Часослов» вийшов накладом 100 примірників, а це було дуже багато, бо в той час більшість книг були рукописними. «Часослов» став головною книгою для священнослужителів, а згодом – пам’яткою історії української мови, зокрема релігійного стилю. Також збереглися історичні свідчення, що «Часослов» довго виконував функції підручника.
175 РОКІВ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОМУ «ЗАПОВІТУ» ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
В Україні є чимало місць, з якими пов’язані пам’ятні дати й славні сторінки історії нашого народу. Але лише древній Переяслав увібрав у себе масштабність століть: епоху Київської Русі й козацьку добу. Це в нашому Переяславі зафіксована перша письмова згадка «Україна» 1187 р. (Іпатієвський літопис), це в 1630 р. під Переяславом під гетьмануванням Тараса Федоровича (Трясила) було розбито польське військо, чим примусили С. Конецьпольського підписати угоду в Переяславі. Це тут давали клятву на вірність своєму народу українські гетьмани й підписувалися документи великої історичної значимості. Це Переяславська земля надихала геніального поета України Тарас Григоровича Шевченка до написання своїх славетних творів. Саме в Переяславі 25 грудня 1845 р. Тарас Григорович пише одину із найвидатніших своїх поезій – безсмертний «Заповіт» («Як умру, то поховайте»).
28 ЛИСТОПАДА – ДЕНЬ ВІДКРИТТЯ МЕМОРІАЛЬНОГО МУЗЕЮ Г.С. СКОВОРОДИ В ПЕРЕЯСЛАВІ
Визначним досягненням у розвитку музейної справи на Переяславщині є відкриття 28 листопада 1972 р. Меморіального музею Г. С. Сковороди в м. Переяславі з нагоди відзначення 250-річчя від дня народження філософа.
22 ЛИСТОПАДА У ПЕРЕЯСЛАВІ Т. ШЕВЧЕНКО НАПИСАВ ПРИСВЯТУ ДО ПОЕМИ «ЄРЕТИК»
Для Т. Г. Шевченка завжди були небайдужими долі всіх поневолених народів, особливо слов’янських. А питанням слов’янської єдності на той час цікавились передові особистості багатьох країн.
18 ЛИСТОПАДА У ПЕРЕЯСЛАВІ Т. ШЕВЧЕНКО НАПИСАВ ПОЕМУ «КАВКАЗ»
18 листопада 1845 р. у Переяславі Тарас Шевченко написав поему «Кавказ», присвячену своєму другові Якову де Бальмену, який ілюстрував його ранні твори. Слід підкреслити, що дружні взаємини, які встановилися між де Бальменом і Шевченком не були приємною випадковістю. Вони були підготовлені популярністю творів Шевченка та перебуванням де Бальмена в місцях, оспіваних поетом. Цьому сприяло й те, що обидва були обдарованими митцями.