«Часослов» – перша надрукована в Києві книга
30 грудня 1616 року в Києві у друкарні Києво-Печерської лаври надрукували першу книгу – «Часослов» (першими центрами друкарства в Україні були Острог і Львів). Над книгою працювали архімандрит Єлисей Плетенецький та Захарія Копистенський, автор гравюр – Памво Беринда. Книга містить тексти з Біблії та Псалтиря, та її особливістю стали пісноспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, київським митрополитам Петру і Олексію. Друк книги дозволяв стандартизувати рівень освіти та зробити її більш масовим явищем. «Часослов» вийшов накладом 100 примірників, а це було дуже багато, бо в той час більшість книг були рукописними. «Часослов» став головною книгою для священнослужителів, а згодом – пам’яткою історії української мови, зокрема релігійного стилю. Також збереглися історичні свідчення, що «Часослов» довго виконував функції підручника.
175 РОКІВ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОМУ «ЗАПОВІТУ» ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
В Україні є чимало місць, з якими пов’язані пам’ятні дати й славні сторінки історії нашого народу. Але лише древній Переяслав увібрав у себе масштабність століть: епоху Київської Русі й козацьку добу. Це в нашому Переяславі зафіксована перша письмова згадка «Україна» 1187 р. (Іпатієвський літопис), це в 1630 р. під Переяславом під гетьмануванням Тараса Федоровича (Трясила) було розбито польське військо, чим примусили С. Конецьпольського підписати угоду в Переяславі. Це тут давали клятву на вірність своєму народу українські гетьмани й підписувалися документи великої історичної значимості. Це Переяславська земля надихала геніального поета України Тарас Григоровича Шевченка до написання своїх славетних творів. Саме в Переяславі 25 грудня 1845 р. Тарас Григорович пише одину із найвидатніших своїх поезій – безсмертний «Заповіт» («Як умру, то поховайте»).
28 ЛИСТОПАДА – ДЕНЬ ВІДКРИТТЯ МЕМОРІАЛЬНОГО МУЗЕЮ Г.С. СКОВОРОДИ В ПЕРЕЯСЛАВІ
Визначним досягненням у розвитку музейної справи на Переяславщині є відкриття 28 листопада 1972 р. Меморіального музею Г. С. Сковороди в м. Переяславі з нагоди відзначення 250-річчя від дня народження філософа.
22 ЛИСТОПАДА У ПЕРЕЯСЛАВІ Т. ШЕВЧЕНКО НАПИСАВ ПРИСВЯТУ ДО ПОЕМИ «ЄРЕТИК»
Для Т. Г. Шевченка завжди були небайдужими долі всіх поневолених народів, особливо слов’янських. А питанням слов’янської єдності на той час цікавились передові особистості багатьох країн.
18 ЛИСТОПАДА У ПЕРЕЯСЛАВІ Т. ШЕВЧЕНКО НАПИСАВ ПОЕМУ «КАВКАЗ»
18 листопада 1845 р. у Переяславі Тарас Шевченко написав поему «Кавказ», присвячену своєму другові Якову де Бальмену, який ілюстрував його ранні твори. Слід підкреслити, що дружні взаємини, які встановилися між де Бальменом і Шевченком не були приємною випадковістю. Вони були підготовлені популярністю творів Шевченка та перебуванням де Бальмена в місцях, оспіваних поетом. Цьому сприяло й те, що обидва були обдарованими митцями.
13 ЛИСТОПАДА Т. ШЕВЧЕНКО У ПЕРЕЯСЛАВІ НАПИСАВ ПОЕМУ «НАЙМИЧКА»
Наприкінці жовтня 1845 р. Т. Шевченко вдруге приїздить до А. Козачковського. Творча продуктивність поета в цей час вражає. З-під його пера за нетривалий час вийшли такі шедеври, як написані у Переяславі поеми «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), присвята до поеми «Єретик» (22 листопада), у В’юнищі – вірш «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні, минають ночі» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня) і «Заповіт», написаний знову у Переяславі (25 грудня). Цю найпродуктивнішу пору в житті поета називають Переяславською осінню.
50-річчя музеєфікації церкви Св. Георгія із с. Андруші в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
У жовтні 2020 року виповнюється 50 років як перших відвідувачів прийняла одна з найцінніших у переяславському скансені пам’ятка сакральної архітектури – Церква святого Георгія із с. Андруші Переяслав-Хмельницького району Київської області (раніше Переяславського повіту Полтавської губернії).
ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
14 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці, свято православної церкви, встановлене на честь події, що сталася 910 року в Константинополі. Місту загрожували вороги, тому люди, які знаходилися у Влахернському храмі, всю ніч щиро молилися про захист. Під ранок їм з’явилася Божа Матір з багатьма святими, вона простягла своє біле покривало (омофор) над християнами зі словами молитви про спасіння світу. Вороги не могли більше побачити цих людей і відступили. Місто було врятоване. Ідея покровительства Богородиці і є суттю свята.
19 серпня 1845 р. – вечірка у А. Козачковського з нагоди першого приїзду Т. Шевченка на Переяславщину
19 серпня 1845 року А. Козачковський влаштував урочисту вечірку на честь першого приїзду Т. Шевченка до Переяслава.
Четвертий приїзд Т. Шевченка на Переяславщину
Улітку 1859 р. Т. Шевченко знову побував в Україні та на Переяславщині, відвідавши свого друга А. Козачковського у червні та в серпні.