17 лютого 2022 р. року музейна спільнота та громадськість Переяслава вшановують 70-річний ювілей археологині, музеєзнавця та пам’яткоохоронця Переяславського краю – Галини Миколаївни Бузян. Її ім’я відноситься до найталановитіших представників переяславської археологічної та музейної шкіл, засновником яких став Герой України Михайло Іванович Сікорський (1923 – 2011).
Народилася Галина Миколаївна 17 лютого 1952 р. у літописному місті на Росі – Богуславі Київської області, де вже сама його славетна історія спонукала до вивчення минулого. По закінченню школи вона вступила до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на історичний факультет. Інтерес до прадавньої історії привів її на кафедру археології та музеєзнавства, де вона отримала ази такої важкої і в той же час цікавої та неординарної професії – археолога.
У 1974 р. доля привела Галину Бузян до Переяслава. Після закінчення університету вона по розподіленню приїхала працювати до Переяслав-Хмельницького державного історичного музею (нині Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»). Тут відбулося й перше знайомство з Михайлом Івановичем Сікорським – директором музею, який відразу помітив у ній перспективного працівника, призначивши на посаду науковця.
Трудова книжка Галини Миколаївни містить тільки один запис про роботу в Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав». За більше ніж сорокарічну музейну кар’єру в даній музейній установі вона працювала на різних посадах: з 15 липня 1974 р. старшим науковим співробітником Переяслав-Хмельницького державного історичного музею, з 1979 р. завідувачем археологічного відділу Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника, з 1999 р. – завідувачем науково-дослідного археологічного відділу, а з 2007 р. – науково-дослідного відділу «Археологічний музей» Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Із 16 лютого 2016 р. і до сьогодні Галина Миколаївна працює старшим науковим співробітником того ж підрозділу. Як бачимо протягом років змінювались назви посад й установи, але не змінювалась відданість дослідниці-музейниці науковим пошукам та музейній справі.
Працюючи в Заповіднику вона брала участь у побудові та створювала самостійно цілий ряд музейних експозицій: Археологічного музею, у якому музеєфіковано рештки храму-усипальні кінця ХІ – ХІІІ ст., Музею архітектури Переяслава часів Київської Русі, який був відкритий на місці експонування залишків Михайлівського собору ХІ ст., археологічного розділу Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, куди перевезено декілька унікальних археологічних об’єктів безпосереднього з місця їх досліджень. Багато зусиль та творчої ініціативи вона доклала при створенні Музею хліба, Музею народних звичаїв та обрядів, Музею історії релігії (нині Музей історії православної церкви) та багатьох інших експозицій та музеїв, що нині знаходяться на території переяславського скансену. Музейниця стала одним із найактивніших учасників побудови Музею трипільської культури спочатку у с. Халеп’я на Обухівщині, а пізніше в м. Переяславі.
Коло її наукових інтересів та розробок складають різночасові пам’ятки неоліту – ранньомодерного часу Переяславського лівобережжя, проблеми археології Переяслава давньоруського часу. Та головну складову в її дослідженнях складають пам’ятки трипільської культури. За час професійної кар’єри вона виступила організатором та учасником багатьох експедицій по вивченню спадщини трипільців-землеробів на теренах Середнього Подніпров’я та Подністров’я.
За час роботи в археологічних підрозділах організувала або брала участь у 40 археологічних експедиціях в різних регіонах України. Наукові розробки обдарованої дослідниці знайшли своє висвітлення в більше ніж у ста наукових статтях та у 7 колективних монографіях. Нею також написано ряд статей до двохтомномного видання «Енциклопедія трипільської цивілізації». Г. М. Бузян є автором та співавтором 38 наукових звітів про проведені археологічні дослідження в різних регіонах України, та на Переяславщині, які зберігаються у Науковому архіві Інституту археології НАН України. Її наукові здобутки були апробовані на десятках міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференціях, круглих столах, музейних форумах та семінарах. За її безпосередньої участі в Переяславі на базі НІЕЗ «Переяслав» було організовано та проведено низку конференцій та круглих столів. Г. М. Бузян є членом редакційної колегії наукового збірника статей «Переяславіка», що видається Заповідником, та ряду інших тематичних видань установи. Протягом багатьох років вона є активним членом науково-методичної ради Заповідника, також тривалий час входила до фондово-закупівельної комісії НІЕЗ «Переяслав».
Одними з важливих та захоплюючих сторінок музейного життя Галини Миколаївни стала участь в багатьох етнографічних експедиціях у 1970–1990-их роках. Результатом чого стало знаходження, наукова обробка та передача до музейного зібрання ряду унікальних давніх предметів, які сьогодні демонструються у музеях Заповідника.
Аналізуючи творчі віхи Г. М. Бузян обов’язково потрібно відмітити її і як одного з основних і самовідданих пам’яткоохоронців Переяславської землі. Вона багато років була головою археологічної секції Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.
Трудові та наукові здобутки Г. М. Бузян відзначені рядом нагород. У 2003 р. вона була удостоєна почесного звання «Заслужений працівник культури України», 2018 р. стала лауреатом премії імені Михайла Сікорського. Також за час роботи у Заповіднику нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1979 р.), Почесною грамотою Міністерства культури і туризму (2004 р.), Почесними грамотами Київської облдержадміністрації (2005 та 2014 рр.), Почесними грамотами Переяслав-Хмельницької міської ради (2005 та 2007 рр.) та численними грамотами й подяками Заповідника.
Окремо слід відзначити людські якості та чесноти Галини Бузян. Вона була і є душею трудового музейного колективу, завжди відзначається не тільки своїм професіоналізмом, а й доброю та щирою вдачею.
І нині Галина Миколаївна продовжує виступати організатором та натхненником ідей у музейній та науковій діяльності колективу переяславських музейників та археологів. Тож зичимо їй здоров’я, миру, добра, нових творчих успіхів на трудовому шляху та сенсаційних знахідок в улюбленій археологічній справі.
Завідувач НДВ археології НІЕЗ «Переяслав» Дмитро Тетеря