З 27 вересня по 13 жовтня 2017 року в Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» відбувається комплекс заходів з вшанування пам’яті патріарха музейної справи, почесного генерального директора Заповідника, Героя України Михайла Івановича Сікорського. Вони розпочалися о 12 годині 27 вересня 2017 року, в день смерті Михайла Івановича, панахидою на його могилі на Альтицькому кладовищі, у якій взяли участь співробітники НІЕЗ «Переяслав».

27 вересня 2017 р. у Музеї кобзарства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» відбувся культурологічний захід із нагоди 140-ї річниці від дня народження Гната Хоткевича (1877–1938).

Кожен народ, як і кожна людина має святе природне право бути господарем на своїй землі, у своєму домі і вирішувати самому, яку оберегу (герб) почепити на своєму порозі, і якою корогвою (прапор) освітлювати собі шлях. Український народ зробив свій вибір прийнявши за державні атрибути національні символи, які шанували далекі й близькі предки – герб тризуб і синьо-жовтий прапор.

У першій половині червня 2017 р. у Переяславі-Хмельницькому на базі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» було організовано Літню археологічну школу. Її учасниками стали вихованці Київської гімназії №153 ім. О.С. Пушкіна, що проходили історико-етнографічну практику в Заповіднику. Під час проходження навчального курсу гімназисти разом із своїми наставниками – вчителями історії  Оленою Мартинюк та Тетяною Мартинюк, отримали можливість познайомитися з теоретичними питаннями археологічної науки, оглянути унікальні артефакти знайдені археологами на Переяславщині, що експонуються в Археологічному музеї та Музеї трипільської культури, а також прийняти безпосередню участь у польових археологічних пошуках.

Протягом 4–13 червня 2017 р. на базі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» проходила історико-краєзнавча практика учнів 8–10-х класів гімназії № 153 ім. О.С. Пушкіна м. Києва. Дана практика здійснювалась у дві зміни згідно із договором про співробітництво, підписаним між Національним заповідником «Переяслав» та гімназією.

Починаються літні канікули, пора відпусток і прогулянок до річки чи у ліс. У цей період особливо гостро постає питання пожежної безпеки під час перебування у природному середовищі. Пожежа в лісі – це велике лихо: і для рослин, і для тварин, і для людей. Тому для уникнення нещасних випадків та осередків загоряння варто нагадати нашим школярам про правила поведінки у лісі влітку.

4 червня 2017 року у Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини відбулося свято Зеленої неділі «На горі трава зелена». Розпочалися святкування у Клечальну суботу. На базарній площі музею просто неба зібралися працівники Заповідника та відвідувачі музею, щоб за давнім звичаєм предків заквітчати та встановити в центрі села віху – символ божественної енергії і сонця, з надією на добрий урожай, на тепло в наших серцях та мир у домівках.

5 червня 2017 року у приміщенні Музею українських обрядів, що знаходиться на території Музею просто неба, відбулася презентація лекції-показу «З музейної скрині» (традиційна сорочка із збірки НІЕЗ «Переяслав»). Захід зібрав закоханих у вишивку людей: майстринь-вишивальниць, аматорів, учнів Київської гімназії ім. Пушкіна, наукових співробітників НІЕЗ «Переяслав», викладачів ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди», членів громадської творчої спілки «Мистецтво життя» та ін. Виставкова зала Музею українських обрядів зустріла відвідувачів різноманіттям вишивальних технік на основному компоненті традиційного жіночого вбрання – сорочці. До присутніх звернулася завідуюча сектором «Музей українських обрядів» С. М. Зубер. Вона охарактеризувала колекцію сорочок, торкнулася теми сорочки у контексті традиційної народної обрядовості.

21 травня 2017 р. до Музеї кобзарства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»завітали люди, щоб згадати Василя Степановича Литвина (4.06.1941-7.04. 2017) – заслуженого артиста України, народного артиста України, лауреата Республіканської премії ім. І. Нечуя-Левицького, лауреат премії фонду Т. Г. Шевченка, співзасновника Стрітівської кобзарської школи.

Особливу роль в духовному житті українців відіграє вишиванка. Вона відноситься до національних святинь українців й уособлює в собі генетичний зв’язок багатьох поколінь протягом тисячоліть, символізує собою й несе в собі духовне багатство і високу мудрість.  Її як безцінну реліквію передають із роду в рід. Узори які ми бачимо на вишиванці мають давнє коріння, яке сягає аж до часів трипільської культури, що побутувала на наших землях із кінця VІ до початку ІІІ тис. до н. е.