У центрі Переяслава розташований архітектурний ансамбль Михайлівської церкви – найдавнішої збереженої споруди міста. Храм, зведений у 1743–1750 роках за ініціативою переяславського єпископа Арсенія Берла, височить на місці дерев’яного храму XVII століття та величного Михайлівського собору княжої доби (XI–XIII ст.), фрагменти фундаменту якого були використані при будівництві.
Перед входом на подвір’я знаходиться дзвіниця, об’єднана в одну споруду з трапезною (1747 р.). Будівля, зведена у характерному для XVII–XVIII століть стилі оборонних споруд, має підвальний ярус та купол із глухим дерев’яним ліхтарем, який увінчує хрест із півмісяцем. У 1743–1750 роках саме тут зберігалися мощі святого преподобномученика Макарія, єпископа Овруцького.
Особливе зацікавлення викликає архітектурне та декоративне оздоблення пам'ятки. Церква, збудована у формі ковчегу, вражає витонченими гранчастими апсидами та пілястрами. Її фасади прикрашають розписи віконних отворів і рідкісні керамічні кольорові розетки XVIII століття: квадратні з зображенням херувимів над західним порталом та круглі з рельєфними ліліями й ірисами на інших стінах.
В інтер’єрі храму панує особлива атмосфера завдяки збереженим розписам стін і склепінь із ликами святих та біблійними сюжетами. Важливою деталлю епохи є меморіальна кам’яна плита 1720 року під порогом притвору, яка позначає місце поховання переяславського полкового судді Івана Берла.