01 (13) серпня 1898 року у передмісті Переяслава народився відомий український архітектор Володимир Гнатович Заболотний. Протягом свого творчого й професійного шляху наш земляк досягнув найвищих вершин в архітектурному житті України того періоду. В його значному інтелектуальному доробку особливе місце належить реалізованому проєкту будівлі Верховної Ради (1939) та заснуванню Академії архітектури УРСР й президентство в ній (1945–1956). Одним із важливих аспектів продуктивного життя зодчого була педагогічна діяльність, яка поєднувала теорію з практикою. Такий підхід залишив помітний слід і в архітектурному обличчі Києва.
Опановуючи форми неокласицизму, В. Г. Заболотний у 1934–1937 роках спільно зі своїми студентами з Київського будівельного інституту спроєктував та спорудив у Парку піонерів (колишній Купецький сад, а нині – Хрещатий парк) технічний, військовий, агробіологічний і парковий павільйони. Зокрема останній зберігся до сьогодні й уже тривалий час функціонує як молодіжний павільйон «Київська троянда». Загальне ж проєктування інтер’єрів Палацу піонерів у Києві, який розмістили в будинку колишніх Купецьких зборів, безпосередньо здійснював В. Г. Заболотний (у співавторстві), запропонувавши багате внутрішнє тематичне оформлення.
Серед названих павільйонів особливу увагу привертає прибудований у 1934 році до будівлі колишніх Купецьких зборів, з боку парку, корпус для розміщення технічних гуртків Палацу піонерів. Нині це Малий зал Національної філармонії України на вул. Володимирський узвіз, 2. Характерною ознакою двоповерхового цегляного будинку з класичним декором є вхідна група, виконана у вигляді напівротонди, з балконом на другому поверсі. Асиметрична будівля з рустованими стінами, бутовим цоколем та пілястрами вздовж фасаду також вирізняється ще однією напівротондою зали з боку Дніпра, багато оздобленою приставними іонічними колонами.
У цьому ж стилі, разом із павільйонами, студентами архітектурного факультету В. Г. Беренштейном та В. М. Беляковим під керівництвом В. Г. Заболотного в 1936 році було спроєктовано і зведено дитячий кінотеатр, який міг одночасно вмістити 308 осіб. Його головний фасад у 1939 році майстерно оздобив ленінградський художник В. О. Фролов у вигляді оригінального панно з мозаїки, на якому зображено казкового павича – Жар-птицю. Вздовж бокових фасадів кінотеатру були зведені легкі дерев’яні прибудови, які гармонійно вписувалися в зелений ландшафт парку. Оригінальна світлина цієї будівлі експонується в Меморіальному музеї академіка В. Г. Заболотного.
Завдяки вдалому розташуванню на пагорбі будівля добре проглядалася з вул. Кірова (нині – вул. Михайла Грушевського). У 1960 році в ній було відкрито єдиний в Києві стереокінотеатр «Дніпро», який був зачинений на реконструкцію вже наприкінці 1980-х років. Понад 15 років споруда перебувала у напівзруйнованому стані, а після її суттєвої перебудови сюди в 2005 році переїхав Київський академічний театр ляльок. Нинішню оригінальну будівлю театру, яка знаходиться на вул. Михайла Грушевського, 1 А, було збудовано за проєктом архітектора В. Л. Юдіна у вигляді казкового замку.
Загалом комплекс павільйонів у Парку піонерів наочно продемонстрував ефективність інноваційних підходів, впроваджених В. Г. Заболотним у навчальний процес. Їхня суть полягала в тому, що студенти, окрім засвоєння теорії, також активно долучалися до проєктно-будівельної практики. Результатом цього стали гідні архітектурні рішення, які втілили здобутки класицизму, й особливо в частині застосування ордерної традиції.
Завідувач науково-дослідного відділу «Меморіальний музей академіка В. Г. Заболотного», к. і. н., с. н. с. Андрій Кузьменко