26 КВІТНЯ НАРОДИВСЯ АНАТОЛИЙ ІВАНОВИЧ КУБИШЕВ (26.04.1938 – 4.01.2001) – ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГ, ДОСЛІДНИК ПАМ՚ЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

26 КВІТНЯ НАРОДИВСЯ АНАТОЛИЙ ІВАНОВИЧ КУБИШЕВ (26.04.1938 – 4.01.2001) – ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГ, ДОСЛІДНИК ПАМ՚ЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

Анатолій Кубишев народився у м. Старобільську Луганської обл. 26 квітня 1938 р. З 1960 по 2001 рр. працював у Інституті археології АН УРСР, згодом – Національної академії наук України. Досліджував пам’ятки епохи бронзи, раннього залізного віку, ранніх слов’ян, Давньої Русі.

1960 р. А. Кубишев закінчив історико-філософський факультет Київського університету і з того ж року почав працювати в Інституті археології АН УРСР старшим лаборантом, науковим співробітником відділу слов’янської археології, згодом – у відділі новобудовних експедицій. Брав участь у роботі численних експедицій по дослідженню пам’яток в Середньому та Нижньому Подніпров’ї та на Побужжі, а впродовж 1974-1995 рр. очолював Херсонську новобудовну експедицію, що проводила розкопки курганів на півдні України.

Робота в Переяславі розпочалася ще у 1961 р., коли А. І. Кубишев працював старшим лаборантом у складі Переяславської давньоруської експедиції ІА АН УРСР під керівництвом Р. О. Юри, де заступник працював М. І. Сікорський. Експедиція продовжила дослідження залишки в різних районах дитинця, зокрема того року експедицією було проведено розкопки по вул. Кріпосній, № 25, на садибі тодішньої працівниці музею К. О. Лебєдєвої. Тут було відкрито залишки глинобитних печей не визначеного датування та залишки дерев’яних клітей оборонного валу дитинця поблизу Єпископських воріт. Саме у 1961 р., шурфуваннями та невеликими розкопками було виявив розвали будівельних решток на нових місцях неподалік Михайлівської церкви по вул. Радянській № 15, 19 та 26. Останнє відкриття на садибі № 26 виявилося залишками т.зв. Єпископського палацу ХІ ст., дослідження якого продовжилися у 1962-1963 рр. Розкопки в Переяславі були одними з перших в науковій біографії дослідника.

Наукові інтереси А. І. Кубишева зосереджувалися на вивченні слов’янських та давньоруських пам’яток Середнього Подніпров’я, зокрема він досліджував Комарівське поселення Х – ХV ст. на Переяславщині (1964-1968) та Пирогівський могильник зарубинецької культури під Києвом (1968-1972). Дослідник вивчав також пам’ятки епохи бронзи і раннього залізного віку, оскільки багато років керував дослідженнями курганів Півдня України. За час своєї активної польової діяльності брав участь у роботах багатьох експедицій: Київської, Кременчуцької, Південно-Бузької, Південно-Української, Канівської, Дніпровської, Херсонської.

Комарівське поселення було виявлено у 1963 р. експедицією під керівництвом Д. Т. Березовця неподалік від с. Комарівка на Переяславщині. Комарівським загоном Канівської експедиції Інституту археології АН УРСР по дослідженню унікальної багатошарової археологічної пам’ятки керував А. І. Кубишев. В розкопках брали участь й працівники переяславського історичного музею на чолі з М. І. Сікорським. Досліджена пам’ятка знаходилась на березі протоки Дніпра «Васильків», біля нині затопленого с. Комарівка Переяслав-Хмельницького р-ну. Комплекс відкритих пам’яток складався із поселень зарубинецької, черняхівської, пеньківської культур, середньовічного селища та могильника, які датувалися часом від початку ХІ до ХV ст. Пам’ятки виявились унікальними для української археології, адже тут вдалося прослідкувати безперервний розвиток населення регіону від ранньослов’янського (ІІ – ІІІ ст.) до давньоруського (ХІ – ХІІІ ст.) та староукраїнського часу (ХІV – ХV ст.). Розкопки Комарівського селища та могильника, здійснені безпосередньо перед затопленням цієї території, дали надзвичайно багатий матеріал, які експонуються в Археологічному музеї НАН України, частина колекції зберігаються у НІЕЗ «Переяслав». Багаторічні дослідження пам’ятки дозволило автору прийти до низки цікавих висновків, які у подальшому відобразились у монографії «Поселення Дніпровського лівобережжя Х – ХІV ст.», що вийшла друком у 1995 р.

З 1968 р. А. І. Кубишев працював в одній з перших, створених Інститутом археології АН УРСР, новобудовних експедицій Півдня України – Каховській, згодом – Херсонській, якою успішно керував з 1974  по 1995 рр. Саме Херсонській експедиції належать чимало відкриттів та унікальних знахідок з курганних поховань епохи енеоліту та бронзи біля сіл Старосілля, Велика Олександрівка, Василівка, Слиненка, Чернянка. В курганному похованні біля с. Братолюбівка досліднику пощастило віднайти рідкісні вироби скіфського золотарства. Анатолій Іванович передав переяславському заповіднику низку унікальних зразків давньої кам’яної скульптури з розкопок курганів Херсонщини, які нині експонуються в археологічному розділі музею просто неба.

Помер Анатолій Іванович Кубишев у віці 63 роки 4 січня 2001 р.

Джерела та література:

  • Кубышев А.И. Раскопки поселения Х – ХVвв. у с.Комаровка. Археологические исследования на Украине. 1967. Вип.  С. 24-27.
  • Кубышев А.И. Раскопки средневекового поселения Х – ХVвв. у с.Комаровка. Археологические исследования на Украине. Вип. 2. С. 49-57.
  • Кубишев А.И. Підсумки вивчення Пирогівського могильника. Словяно-руські старожитності. К., 1971.
  • Бєляєва С.О., Кубишев А.І. Поселення дніпровського лівобережжя Х – ХV ст. (за матеріалами поселень поблизу сіл Комарівка та Озаричі). К.: Наукова думка, 1995. С. 1-55.
  • Кубишев А.І., Недопако Д.П. Технологічні дослідження залізних виробів із Комарівського поселення. Археологія. 1995. № 5. С. 66-68.
  • Кубишев А., Бессонова С. Братолюбовский курган . К., 2009.
  • Полін С.В., Симоненко О.В. Пам’яті Анатолія Івановича Кубишева. Слово про Начальника. Археологія. 2001. № 1. С. 137-138.
  • Болтрик Ю. В.,  Скорый С. А. Памяти Анатолия Ивановича Кубышева (1938–2001). РА. 2001. № 4. С. 187–188.

Старший науковий співробітник НДВ археології                                                                                              Бузян Г.М.