14 травня в Україні на державному рівні вшановують пам’ять тих, хто ризикуючи власним життям, рятував євреїв від неминучої смерті під час Другої світової війни. Ця дата прийнята Постановою Верховної Ради України від 2 лютого 2021 р. Україна входить у п’ятірку світових держав за кількістю героїв-рятівників євреїв, жертв Голокосту. На знак поваги та вдячності людям, які за національністю не були євреями але рятували євреїв, державою Ізраїль впроваджене звання «Праведник народів світу», їх імена увіковічені на Горі Пам’яті в Єрусалимі. За останніми даними цим званням відзначені понад 2,6 тис. громадян України. Насправді, рятівників євреїв набагато більше, тисячі з них залишаються невідомими.
До непомічених рятівників-героїв належить завуч, викладав хімії та фізики Переяславської школи № 2 Яків Федорович Білошицький (1893 – 1944 рр.), який під час окупації Переяслава, врятував шістнадцятирічну жительку міста Розу Просяннікову. 4 жовтня 1941 р. єврейське населення Переяслава колоною гнали вулицею через р. Альта до Заальтицького кладовища. Місцеві жителі, які жили біля кладовища, здогадувались про заплановане знищення євреїв. Вони з вечора бачили вириту яму.
«Я була у подруги. А коли дізналася, що євреїв погнали до мосту через Альту, намагалась наздогнати маму, яка була у натовпі. Від розстрілу мене врятував мій вчитель Яків Федорович Білошицький. Силою завернув мене і переконав, що ніхто нікуди євреїв вивозити і не думає. Він наказав сховатись, а, коли стемніє тікати з міста». Так згадувала про свій порятунок Роза Ісаківна Просяннікова. Згодом вона все ж не уникнула долі багатьох жертв нацизму, опинилась в одному з концентраційних таборів Німеччини. У 1945 р. була звільнена та повернулась до Переяслава.
Сам Я. Ф. Білошицький був заарештований гестапо та вивезений разом з іншими жителями міста до Німеччини. Спочатку на підневільні роботи, а потім відправлений до концентраційного табору Дахау. 30 жовтня 1943 р. його перевили до табору смерті Бухенвальд, як політичного в’язня, присвоїли табірний номер 35023. 12 січня 1944 р. його перевели до табору Міттельбау-Дора, де він і помер 8 березня 1944 р.
Завдяки голові Переяслав-Хмельницького відділення Міжнародної громадської організації «Міжнародний фонд «Взаєморозуміння і толерантність» Анелії Ковальській ім’я Якова Білошицького назавжди залишиться у пам’яті переяславців. На спомин про нього, перед центральним входом до Переяславської гімназії № 2, вул. Михайла Сікорського, 4 закладено меморіальний знак «Камінь спотикання».
Старший науковий співробітник НДВ історичного краєзнавства Ганна Наконечна
