Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» традиційно організовує прибирання ділянок поблизу історичних об’єктів та пам’ятних місць. Цього року вже відбулося прибирання території скверу імені Героя України Михайла Івановича Сікорського та пам’ятного знаку першої літописної згадки етноніму «Україна». Також заплановано впорядкування території поблизу пам’ятного знаку на честь перемоги козацького війська під проводом гетьмана Тараса Федоровича (Трясила). Працівниками НІЕЗ «Переяслав» здійснюється догляд за могилами визначних земляків А.Й. Козачковського, М.І. Сікорського, батьків В.Г. Заболотного.

11 квітня 2018 року делегація Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» у складі заступника генерального директора з наукової роботи Олександра Колибенка та завідувача науково-методичного відділу охорони культурної спадщини Анатолія Іваненка відвідала державну наукову установу «Енциклопедичне видавництво».

6 квітня 2018 року у. м. Києві відбулася щорічна конференція «Авіаційні системи та ГІС в Україні. GIS-AERO UA 2018». У межах заходу обговорювались актуальні питання використання ГІС та даних дистанційного зондування Землі в різних сферах діяльності. Зокрема, значну увагу учасники заходу приділяли аеронавігації, аерофотозйомці та картографуванню, реконструкції та моделюванню об’єктів, створенню програмних рішень для реалізації різноманітних завдань, візуалізації та оперуванню просторовими даними. Конференцію відвідали представники НІЕЗ «Переяслав»: Вовкодав С.М., завідувач НДС «Музей космосу» та Гайдаєнко І.В., учений секретар. Вони презентували один із напрямків наукової діяльності Заповідника, що пов’язаний із використанням ГІС та даних дистанційного зондування Землі в археологічних дослідженнях Переяславщини.

Сьогодні, 04 квітня 2018 року, працівники Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» провели прибирання на пам’ятних місцях Творця Заповідника, Героя України – Михайла Івановича Сікорського.

Великдень в уяві наших пращурів – свято цілковитої перемоги тепла над холодом, життя над смертю. Зазвичай, передувало цьому святу Благовіщення. Цей день в народі вважали таким великим святом, що навіть птах і гнізда не в’є, а якщо котрий і зів’є, все одно дітей у ньому не виведе. Відоме прислів’я «З благовісного теляти добра не ждати» говорить про те, що небажаним було і народження тварин. Примічали: яка погода на Благовіщення, така повинна бути і на Великдень. Якщо на Благовіщення дощ – чекайте на врожай жита. Коли весна запізнювалася, цього дня могли виставляти пасіку із зимівників і загодовувати бджіл «ситою» із додаванням в порошок стертої благовіщенської проскури, тоді бджоли будуть добре роїтись і вестись. 

28 березня 2018 р. співробітники НІЕЗ «Переяслав» провели візуальне обстеження археологічних пам’яток в долині р. Броварка на Переяславщні: Великого валу переяславських «змійових» валів (на відрізку між трасою Переяслав-Хмельницький – Пологи-Яненки та р. Броварка), городища ХІІ-ХІІІ ст. у с. Вінинці (ур. Сковорода) та майдану «Майдан» у с. Лецьки. Для обстеження використовувався нещодавно придбаний Заповідником квадрокоптер Dji Mavic Pro. У результаті було отримано корисну інформацію щодо конфігурації та топографії згаданих об'єктів.

23 та 24 березня, на базі Меморіального музею академіка В. Г. Заболотного, відбувся діалог науковців НІЕЗ «Переяслав» (Колибенко О. В., Нагайко Т. Ю., Кузьменко Ан. В., Костенко Н. В.) з кандидатом наук, докторантом в Інституті фізичної хімії Польської академії наук – Ясухіро Ігарасі.

Упродовж 23-24 березня наше місто відвідав 41-річний науковець з Японії Ясухіро Ігарасі. Він народився і майже до 30 років прожив в префектурі Фукусіма. Втім, вже тривалий час – 12 років – живе і працює у Польші (Варшава). Саме там він знаходився на момент аварії, яка сталася в березні 2011 року на АЕС у Фукусімі. Навчаючись в докторантурі Інституту фізичної хімії Польської академії наук (Institute of Physical Chemistry, Polish Academy of Sciences) вчений почав вивчати проблему наслідків ядерних катастроф для здоров’я людини. З 2012 року вчений здійснює візити до України та Білорусі, аби дізнатися про досвід цих країн у боротьбі з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.