Луїза Невельсон (уроджена Лея Берлявська) народилася 23 вересня 1899 р. у місті Переяславі, але більшу частину свого життя провела в Нью-Йорку на Манхеттені. В ньому вона сформувалася як митець, знайшла своє призначення і здобула світову славу.

Народилася Надія Володимирівна Геппенер (Лінка) 25 серпня 1896 р. у м. Кронштадті, в родині лікаря. Батько, Володимир Андрійович Геппенер, військовий лікар, мати, Марія Леонтіївна Данилевська, інтелігентна освічена жінка, походила з давнього козацького старшинського роду із Слобожанщини. Надія Володимирівна є рідною сестрою відомого українського архівіста та палеографа Миколи Володимировича Геппенера (1901–1971). У 1903 р. батько пішов у відставку, й сім’я переїхала із Москви до Києва. Тут Надія Геппенер закінчила приватну жіночу гімназію Олександри Дучинської (1914), яку заснувала двоюрідна бабуся Надії Володимирівни Віра Миколаївна Ващенко-Захарченко ще у 1878 р. Пізніше Надія Володимирівна навчалася на Вищих жіночих курсах у Москві. Була медсестрою на фронтах Першої Світової війни.

Помер Андрій Осипович Козачковський, друг Тараса Шевченка, 20 серпня 1889 року від онкологічного захворювання. Наводимо проникливі тексти некрологів, вміщених у різних виданнях.

В. О. Харламов – відомий український археолог, архітектор, фахівець у галузі давньоруської архітектури.

Ім’я переяславського лікаря Андрія Осиповича Козачковського відоме нам завдяки Тарасові Шевченку, з яким вони були щирими друзями. До сьогоднішнього дня зберігся будинок А. О. Козачковського (1820 р.), в якому зараз знаходиться експозиція Музею Заповіту Т. Г. Шевченка. Саме тут, гостюючи, поет написав найкращі свої твори – поеми «Кавказ», «Наймичка», присвяту до поеми «Єретик», і, нарешті, славнозвісний «Заповіт».

01 (13)  серпня 1898 року у передмісті Переяслава народився відомий український архітектор Володимир Гнатович Заболотний. Протягом свого творчого й професійного шляху наш земляк досягнув найвищих вершин в архітектурному житті України того періоду. В його значному  інтелектуальному доробку особливе місце належить реалізованому проєкту будівлі Верховної Ради (1939) та заснуванню Академії архітектури УРСР й президентство в ній (1945–1956). Одним із важливих аспектів продуктивного життя зодчого була педагогічна діяльність, яка поєднувала теорію з практикою. Такий підхід залишив помітний слід і в архітектурному обличчі Києва.

Анатолій Петрович Ніколенко народився 19 липня 1936 р. в м. Переяслав Київської області в родині Миколи Петровича Миколенка і Ніни Соломонівни Керпер. Від початку війни й по червень 1944 р. разом із родиною перебував в евакуації в м. Павлодарі Казахської РСР. Після релокації закінчив сім класів Переяслав-Хмельницької середньої школи № 2 і вступив у 1951 р. до Київського будівельного технікуму Міністерства шляхів сполучення на відділення цивільного і промислового будівництва. У 1955 р., здобувши вищу освіту, був направлений на роботу в м. Холмськ Сахалінської області на посаду десятника тресту «Сахалінморбуд» (керівник невеликої групи робітників на будівництві, який розподіляв завдання, стежив за дотриманням технологічного процесу та контролював якість виконання робіт).

Олена Іванівна – одна з ключових осіб у становленні музейної справи Переяслава. Вона належала до покоління ентузіастів, яке стояло біля витоків Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», брала участь у створенні експозицій багатьох його музеїв, доклала багато зусиль, щоб зібрати численні музейні скарби, невтомно працювала над дослідженням історичної спадщини.

19 квітня 1125 року в Києві на 73-му році помер великий київський князь Володимир (Василій) Всеволодович Мономах.

Микола Михайлович Фещенко — заслужений архітектор України, народився 6 травня 1936 р. у м. Дятьковому (нині – Брянська обл., РФ). У 1965 р. закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (нині – Київський національний університет будівництва і архітектури). З 1992 р. очолював Творчу архітектурну майстерню України.