18 квітня 2025 р., у Міжнародний день пам’яток і визначних місць (або у День всесвітнього спадку) на базі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» було проведено V Всеукраїнську наукову конференцію «Дослідження, збереження та популяризація пам’яток історико-культурної спадщини України», присвячену 110-річчу від дня народження Петра Тимофійовича Тронька – одного із найвизначніших діячів української гуманітарної сфери другої половини ХХ ст., який залишив глибокий слід у розвитку вітчизняного краєзнавства, музейної справи та охорони культурної спадщини.

До конференції долучилися понад 70 учасників з різних наукових, освітніх, культурних, музейних установ та закладів України. Зокрема: Національної спілки краєзнавців України, Інституту історії України НАН України, Інституту географії Національної академії наук України, Науково-дослідного Інституту керамології Національного музею-заповідника українського гончарства, Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківської державної академії культури, Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», Національного заповідника «Софія Київська», Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця», Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», Шевченківського національного заповідника, Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», Національного музею «Київська картинна галерея, Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького, Державного історико-культурного заповідника «Межибіж», Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани, Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Національного заповідника «Замки Тернопілля»,  Державного політехнічного музею імені Бориса Патона при КПІ імені Ігоря Сікорського, Кам’янського державного історико-культурного заповідника, Бережанського краєзнавчого музею, Черкаського обласного краєзнавчого музею, Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського, Бережанського краєзнавчого музею, Музей археології та підземної історії Ніжина, Тернопільського обласного краєзнавчого музею, Краєзнавчого музею історії сіл Суботцівської сільської ради, Івано-Франківського краєзнавчого музею, Комунального закладу культури «Музей Пропаганди», Комунального закладу Львівської обласної ради, Комунального закладу Львівської обласної ради «Адміністрація історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ», Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», Микулинецького центру дітей та юнацтва, ГО «Культура заради майбутнього».

Учасники заходу отримали можливість презентувати результати власних наукових розвідок, у межах яких розглядалися актуальні питання охорони, збереження, раціонального використання, консервації, реставрації, музеєфікації та популяризації об’єктів історико-культурної спадщини України.

Збірник матеріалів за результатами конференції буде розміщено на офіційному сайті НІЕЗ «Переяслав» та Інтитуційному репозитарію eHSUPIR Університету Григорія Сковороди в Переяславі до 31 травня 2025 р.

Організаційний комітет заходу висловлює подяку її учасникам та всім, хто був причетний до її підготовки та проведення!

Молодший науковий співробітник науково-методичного відділу охорони культурної спадщини                                               Вікторія Вовкодав

14 лютого 2025 р. в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася чергова наукова конференція, співорганізатором якої є Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». На порядок наукового обговорення було винесено низку актуальних питань подолання радянської спадщини, російських пропагандистських наративів в суспільно-політичній та соціокультурній площині розвитку сучасної України. Адже російсько-радянський режим колонізував не лише політичні та економічні ресурси України, він тотально впливав на національні, культурно-освітні, релігійні процеси, спотворюючи традиційну культуру нації. Ці впливи та шляхи їх подолання всебічно обговорюються в рамках конференції.

20 грудня пройшла робота круглого столу «Краєзнавство Переяславщини: дослідження, проблеми, постаті». Цього року це традиційне наукове зібрання відбулося як окремий захід. Попередні одинадцять його засідань щорічно організовувалися в межах Всеукраїнського історико-культурологічного форуму «Сікорські читання».

7 листопада в НІЕЗ «Переяслав» відбулася VІ Міжнародна наукова конференція «Фактор простору в історичних дослідженнях». До роботи заходу долучилися 55 науковців із України (Бережани, Вінниця, Іванків, Канів, Київ, Луцьк, Львів, Переяслав, Полтава, Хмельницький, Черкаси, Чернівці), Республіки Молдови (Кишинів), Польщі (Варшава, Бидгощ), Німеччини (Білефельд, Пассау), Фінляндії (Марієнхамн).

23 жовтня 2024 р. в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі втринадцяте пройшов Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання». Цей традиційний захід щороку об’єднує когорту людей відданих вивченню та збереженню нашої культурної спадщини. Завдяки цьому зібранню, яке традиційно приймає у своїх стінах Переяславський університет разом з постійним співорганізаторами – Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав» та Національною спілкою краєзнавців України, – діячі культури, науковці, митці, освітяни, студентська молодь та широка громадськість мають нагоду вшанувати пам'ять відомого музейного діяча Героя України Михайла Івановича Сікорського (1923–2011).

6 вересня 2024 року на базі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» було проведено V Всеукраїнську науково-практичну конференцію: «Середня Наддніпрянщина: матеріальна та духовна культура», присвячену 60-річчю Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Організатором конференції виступив: НІЕЗ «Переяслав». Варто зазначити, що перша етнографічна конференція була проведена, ще у 2008 році.

18 квітня 2024 р., у Міжнародний день пам’яток і визначних місць (або у День всесвітнього спадку) на базі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» було проведено IV Всеукраїнську наукову конференцію «Дослідження, збереження та популяризація пам’яток історико-культурної спадщини України». 

5 квітня 2024 р. у Музеї Заповіту Т. Г. Шевченка відбулася презентація науково-просвітницького проєкту «Десяте літо», що був започаткований з нагоди відзначення 210-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка. Назвою проєкту є словосполучення з поезії Т. Г. Шевченка «Хіба самому написать…» (1849 р.). У цьому вірші автор порушує проблему сприйняття власної творчості українським суспільством. Зокрема, апелює до створеної ним збірки «Кобзар» (1840 р.), як орієнтиру для національного самоусвідомлення: «Либонь, уже десяте літо, / Як людям дав я «Кобзаря». Запропоноване митцем світоглядне бачення України в його поетичному доробку стало дороговказом для сучасників та нащадків, визначною мірою вплинуло на формування середовища творців Української державності.

5 квітня 2024 р. об 11:00 у Музеї Заповіту Т. Г. Шевченка відбувся захід – наукова дискусія «Проблеми прочитання збірки Тараса Шевченка «Три літа» (До 177-ої річниці від дня арешту Т. Шевченка 5 квітня 1847 р.), який розпочали хвилиною мовчання в пам'ять про тих, хто загинув у російсько-українській війні, відстоюючи незалежність України.

У руслі багаторічної плідної співпраці Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» та кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін УГСП 14 лютого 2024 р. в Університеті Григорія Сковороди проведено ІІІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Соціокультурні трансформації в Україні ХХ-ХХІ ст. і подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності».