ВІДБУВСЯ НАУКОВО–ПРОСВІТНИЦЬКИЙ ЗАХІД «МУЗЕЙНІ ГОСТИНИ З АРХЕОЛОГОМ»

10 грудня 2025 р. у Музеї трипільської культури відбувся науково-просвітницький захід «Музейні гостини з археологом», в ході якого відомий український археолог МИКОЛА ТОВКАЙЛО презентував нове наукове видання – колективну монографію Миколи Товкайла, Віктора Фоменка, Олега Требуха, Миколи Дяченка «Ґард – багатошарова пам’ятка археології на Південному Бузі», що вийшла у серії «Кам’яна доба України», вип. 23. К: Інститут археології НАН України, 2025. 222 с.; іл.

На презентацію завітали науковці, музейні працівники, містяни, гості міста. Модератор презентації, завідувач НДВ археології Олександр Колибенко відкрив захід та ознайомив присутніх з віхами життя та творчості Миколи Тихоновича Товкайла, запрошеного на «Гостини». Дослідник близько 23 років працював у Інституті археології НАН України, 28 років у науково дослідному археологічному відділі НІЕЗ «Переяслав», керував Переяславською постійно-діючою археологічною експедицією (1983–2010, 2015). Він досліджував археологічні пам’ятки Переяславщини, Черкащини та Миколаївщини.

Близько 13 років вчений проводив розкопки на унікальній археологічній пам’ятці в урочищі Ґард на Південному Бузі, суть та значення якої для науки, для нового бачення багатьох аспектів давньої історії України, максимально повно та вичерпно розкрито у представленій монографії. Відзначено чудове оформлення видання ілюстративним матеріалом, якість друку та макетування.

Багатошарове поселення і могильник Ґард розташоване поблизу с. Богданівка тепер Вознесенського району Миколаївської області на правому березі р. Південний Буг. В часи Запорозької Січі тут розміщувався так званий Старий або Козацький ґард, де займалися виловом та переробкою риби. Ґард мав стратегічне становище: сюди сходилися кілька великих транзитних шляхів – Чорний польський, Ґардовий (Королівський), Січовий нижчий, Січовий вищий та Керван-Іоль, тобто Караванна дорога; тут же була переправа через річку. В монографії розглядається виключно важлива роль регіону Гранітно-Степового Побужжя як контактної зони в процесах обміну й торгівлі сіллю та іншими товарами в доісторичному та історичному минулому України в добу неоліту, енеоліту, бронзи, античності, середньовіччя, нового часу. Пам’ятка включає археологічні матеріали буго-дністровсьої культури, культури Прекукутені 3, Трипілля А, Трипілля етапів ВІ-ВІІ, СІ та СІІ, усатівської, катакомбної, бабинської, сабатинівської культур, античного часу, середньовіччя Русі та Візантії, нового часу (козацтво). Крім того, на території поселення розташовані різночасові могильники: маріупольського й усатівського типів та ХVІІІ ст. Перші два типи могильників є рідкісними та незвичними на даній території, і своєю появою вносять корективи в існуючі уявлення науковців про історичну ситуацію в українському Степу в епоху неоліту, енеоліту та ранньої бронзи. Дослідженнями виявлені давньоруські та візантійські матеріали, що засвідчують використання магістрального Чорного шляху в ХІ–ХІІІ ст. з постачання на Русь солі з Дніпро-Бузьких лиманів і, таким чином, заповнюють існуючу прогалину в писемних джерелах того часу.

Обговорення питань, які постали з представленого дослідником матеріалу, переросло у жваву дискусію щодо проблем, які постають в розвитку та утвердженні нашої ідентичності, роль у цьому науки, і особливо археології, шляхів подальшого піднесення української науки. В обговоренні взяли участь відомий громадський діяч, народний депутат України кількох скликань Іван Заєць, к.і.н., професор Олександр Колибенко, к.і.н., с.н.с. Микола Товкайло, краєзнавець Людмила Набок, науковці НІЕЗ «Переяслав» Олександр Горбовий та Дмитро Тетеря.

Видання викличе інтерес серед науковців, археологів, студентів, вчителів і краєзнавців, усіх, хто цікавиться давньою історією України.

Старший науковий співробітник НДВ археології                                                                                                                                   Галина Бузян