КОЛЕКТИВ НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ» ВІТАЄ ЛЕОНІДА ІВАНОВИЧА КІРПІКІНА З ЮВІЛЕЄМ!

КОЛЕКТИВ НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ» ВІТАЄ ЛЕОНІДА ІВАНОВИЧА КІРПІКІНА З ЮВІЛЕЄМ!

Новини Перегляди: 1700

24 лютого 2024 року виповнюється 75 років Кірпікіну Леоніду Івановичу – досліднику вітчизняної історії освоєння космосу, фахівцю в галузі етнографії та музеєзнавства України.

Леонід Іванович Кірпікін народився 24 лютого 1949 року в м. Лебедин на Сумщині в сім’ї агрономів. У 1954 році родина переїхала у  м. Переяслав-Хмельницький. Тут у 1966 році він закінчив школу № 2. Після вступив до Харківського державного університету імені О. М. Горького, де навчався спочатку на радіофізичному, а потім економічному факультеті.

У 1973 році Л. І. Кірпікін одружився (дружина Галина Іванівна). У цьому ж році разом із дружиною повернувся у м. Переяслав-Хмельницький. Тут він розпочав працювати на посаді інспектора в Держбанку, пізніше – ще на декількох посадах в інших організаціях міста. Восени 1981 року М. І. Сікорський запропонував йому посаду в Переяслав-Хмельницькому державному історико-культурному заповіднику, на яку той погодився. Як згадує Л. І. Кірпікін: «Це був перелом у моєму житті… У порівнянні з моєю попередньою роботою, це був рай у повному розумінні цього слова… Мене дуже захопила робота. Я прагнув досконало оволодіти необхідними знаннями та навичками. У музеї в ті часи наукові працівники виконували всі види робіт. Окрім того, що насамперед проводили екскурсії, займалися експозиціями та реекспозиціями, читали лекції на підприємствах і організаціях міста та району, збирали експонати в експедиціях і самостійно, ще брали участь у господарських роботах…».

Так, у жовтні 1981 року Л. І. Кірпікін очолив сектор «Музей світопізнання та мирного освоєння космосу» (нині – Музей космосу). Він продовжив формувати та доповнювати експозицію музею. Зокрема, здійснив низку відряджень із метою пошуку нових предметів – потенційних експонатів: листопад 1981 р. (м. Київ); квітень 1984 р. (м. Київ); січень 1985 р. (м. Київ); січень 1986 р. (м. Київ); березень 1986 р. (м. Москва); квітень, грудень 1986 р. (м. Київ); грудень 1986 р. (м. Москва); травень, червень, серпень 1994 р. (м. Київ). Завдяки цьому експозиція музею постійно доповнювалася та розширювалася. Л. І. Кірпікін провів низку реекспозицій у музеї, створив експозиції робочого кабінету академіка О. Ю. Ішлінського та С. П. Корольова.

Уміння спілкуватися з людьми, фаховий підхід до опрацювання текстів екскурсій, відмінне знання експозиції та неабияке почуття гумору дозволило стати Л. І. Кірпікіну талановитим екскурсоводом. Відвідувачі з великим захопленням та цікавістю сприймали спілкування з ним.

Окрім цього, Л. І. Кірпікін мав стосунок до створення інших музеїв, що розташовані на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: Музей хліба, Музей історії УПЦ, Музей українського рушника, Музей історії народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини, Музей історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини, Музей «Поштова станція». Вирішував організаційні питання щодо перевезення пам’ятника Шолом-Алейхему (скульптор Мойсей Альтшулер) для Музею класика єврейської літератури Шолом-Алейхема. Був активним учасником низки етнографічних експедицій та брав участь у перевезенні пам’яток народної архітектури.

Л. І. Кірпікін брав активну участь в організації та проведенні етнографічних свят. Є автором численних наукових, науково-популярних публікацій та учасником великої кількості наукових заходів.

Свою музейну діяльність Л. І. Кірпікін вдало поєднував із викладацькою. Упродовж 1992–2002 років працював за сумісництвом викладачем кафедри історії і культури України Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту імені Г. С. Сковороди: навчав студентів історичного, педагогічного факультетів та факультету фізичного виховання.

У 2000 році Л. І. Кірпікін залишив Заповідник та розпочав працювати в Переяслав-Хмельницькій міській раді, де обіймав різні посади. У 2011 році, через 2 роки після виходу на пенсію, він закінчив трудову діяльність.

Варто згадати про активну участь Л. І. Кірпікіна в громадському житті міста. Зокрема, у другій половині 1980-их років він був одним із організаторів та ведучим інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?», яка відбувалася в пристосованому підвальному приміщенні (молодіжний клуб під назвою «Зустріч»). У грі брали участь команди шкіл та підприємств міста. Упродовж 1993–2004 року був ведучим гри «Брейн-ринг», у якій змагалися команди студентів місцевого інституту.

Загалом роботі в Заповіднику Л. І. Кірпікін присвятив 19 років, які він неодноразово називав «найкращим часом в моєму житті». Завдяки активній життєвій позиції та професійному підходу до справи він зробив вагомий внесок у розвиток закладу, а його діяльність мала важливе значення для збереження та популяризації історико-культурної спадщини України.

Наразі Л. І. Кірпікін перебуває на заслуженому відпочинку. Він постійно підтримує зв’язки із співробітниками Заповідника, є неодноразовим учасником культурно-освітніх заходів, завжди охоче ділиться власним досвідом та спогадами про музейну роботу.

Колектив НІЕЗ «Переяслав» вітає Леоніда Івановича Кірпікіна з його 75-річчям, бажає здоров’я, мирного неба, багато позитиву та благополуччя в родині!

View the embedded image gallery online at:
https://www.niez.com.ua/news/2956-kolektyv-niez-pereyaslav-vitaye-leonida-ivanovycha-kirpikina-z-yuvileyem.html#sigProId7435c30c4d