Книга присвячена історії міста Золотоноша та його найближчої околиці. На основі археологічних, писемних та картографічних джерел прослідковано систему заселення території з найдавніших часів до козацької доби. Рання історія містечка пов’язана з такими особами як: Б. Корецький, А. Домонтова, С. Лащ-Тучапський, Я. Вишневецький, П. Халепський, М. Хоменко, М. Максимович. Будівництво фортець, як у ХІІ–ХІІІ ст. так і в ХVІІ – ХVІІІ ст. на броді через р. Золотоношку мало стратегічне значення. Оскільки наявність осередку захисту на той час було основою для осілості та збільшення кількості населення нового поселення.

У виданні представлено матеріали археологічної розвідки, проведеної експедицією Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» на території нижнього та середнього Потрубіжжя в 2017 році. Основні дослідження проведені поблизу м. Переяслав, сс. Дівички та Вовчків Переяслав-Хмельницького району Київської області. В результаті виявлено чотири нові раніше не відомі пам’ятки археології (серед них трипільське поселення «Карань»). Старожитності знайдені під час досліджень 2017 р. поповнили археологічну збірку НІЕЗ «Переяслав».

Монографію присвячено комплексному дослідженню проблеми трансформації одного із полків Української козацької держави — Кропивнянського полку. Розглянуто процес його становлення та функціонування, відтворено військово-політичну та соціальну-економічну еволюцію полку (сотні), здійснений аналіз природно-географічних та соціально-економічних умов утворення полку,показана роль полкової старшини в історії України серидини ХVII ст. На основі матеріалів археологічних досліджень та архівних розвідок доведено заселення території сучасного с. Кропивна з часів Київської Русі.

У монографії опубліковано результати дослідження переяславських «змійових» валів. Книга має три розділи. У першому поданий історіографічний огляд та розглянуто історію дослідження споруд. У другому зроблено спробу визначити просторові характеристики валів, відтворити їх конфігурацію та охарактеризувати стан збереження. Автором використано як матеріли попередніх досліджень, так і результати власних розвідок. Останній розділ присвячений питанням часу створення та функціонального призначення валів.

Вийшла друком монографія Олександра Юрченка (1979-2019)  "Дослідження археологічних пам’яток Переяславщини: історіографія (ХІХ – початок ХХІ ст.)"

У монографії висвітлено життєві шляхи та долі десяти історичних осіб ХІ–ХІІ ст., чиє життя було пов’язане з містом Переяславлем Руським. Автори спробували намалювати історико-історіографічні портрети цих людей, серед яких є сім переяславських князів, а також одна донька, один зять та один боярин переяславського князя.

У виданні проаналізовано життя та діяльність корифея музейної справи М. І. Сікорського на матеріалах з особистого архіву (листи, листівки, телеграми), який знаходиться у фондовій колекції НІЕЗ «Переяслав». Доведено їх значущість, надано оцінку постаті Михайла Сікорського в розвитку музейної справи на теренах України, висвітлено окремі сторінки його життєвого та творчого шляху. Праця буде корисною науковцям, історикам, етнографам, музеєзнавцям, краєзнавцям, українознавцям, освітянам та усім, хто цікавиться життям і буттям видатних діячів України. 

У монографії прослідковано та проаналізовано історіознавчо-джерелознавчі матеріали кінця ХІХ – початку ХХІ ст. з розвитку та побутування писанкарства, використання писанки в обрядово-звичаєвій культурі українців упродовж ХІ–ХХІ ст., освіті тощо. На основі широкого кола джерел простежено процес нагромадження та поширення знань про писанкарство у міжкультурному часопросторі.

У монографії висвітлено основні історичні етапи розвитку міста Переяслава з Х ст. по ХХІ ст. Розділами нарисів – «Переяславль Руський», «Місто козацької доби», «Повітовий центр Малоросії», «Переяслав у новітній час» – охоплено найважливіші віхи у житті міста, від найдавніших часів до сьогодення.У монографії висвітлено основні історичні етапи розвитку міста Переяслава з Х ст. по ХХІ ст. Розділами нарисів – «Переяславль Руський», «Місто козацької доби», «Повітовий центр Малоросії», «Переяслав у новітній час» – охоплено найважливіші віхи у житті міста, від найдавніших часів до сьогодення.Книга розрахована на істориків, краєзнавців, викладачів та студентів, а також усіх, хто цікавиться історією рідного краю.

Пропонований етнологічний словник охоплює лексику, пов’язану з традиційною будівельною культурою Середньої Наддніпрянщини кінця ХІХ – ХХ ст., відбиває регіо-нальні особливості та локальні відмінності термінології традиційного будівництва, фіксує назви етапів, технологій, способів будівництва та конструктивні елементи народного будівництва. заповідника «Переяслав» (протокол №3 від 4.09.2018 р.) Довгань С. О., Поволоцька Л.О. Народна архітектура Середньої Наддніпрянщини / Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». – Київ, 2018. – 143 с. У словнику читач знайде цікавий етнологічний матеріал з питань термінології народної архітектури Середньої Наддніпрянщини кінця ХІХ – ХХ ст. Видання доповнено картами, схемами та ілюстраціями.