У монографії прослідковано та проаналізовано історію українського писанкарства кінця ХІХ – початку ХХІ ст. Розкриваються джерела та побутування писанкарства, використання писанки в обрядово-звичаєвій культурі українців упродовж кінця ХІХ – початку ХХІ ст.; технології виготовлення великодніх яєць та їх орнаментація; регіональні та локальні особливості писанок, монастирське писанкарство та його своєрідність у компактних середовищах української діаспори.

У монографії здійснено огляд історії створення та діяльності музеїв Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», що наразі входять до його складу. Розглянуто передумови та основні етапи формування експозицій.

Видання є науковим узагальненням лекційного курсу, що читався на кафедрі дизайну. Системи презентації інформації реконструюються в контексті образних реалій культурних практик. Для творчої молоді.

Робота присвячена історії розвитку фортифікацій козацького містечка Ірклієва в ХVІІ–ХVІІІ ст. Розглянуто природно-географічні умови мікрорегіону, історію досліджень городища, основні історичні свідчення, результати польових обстежень укріплень, археологічні знахідки та картографічні джерела. У додатках подано реєстри Іркліївських козаків 1649, 1756, 1762 років. Окремо представлено всі наявні сфрагістичні дані про печатки козацького Ірклієва. На основі картографічних джерел та археологічних розвідкових досліджень здійснено реконструкцію фортеці Іркліїв.

Книга є науковим виданням матеріалів Міжнародної конференції «Сучасний синтез мистецтв як діалог культур» та матеріалів книги «Українська народна естетика», 1996 р., яка стала бібліографічною рідкістю.

У виданні упорядниками на основі аналізу двотомника творів Григорія Сковороди, виданого у 2005 р. Інститутом літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, зібрано понад 200 афоризмів мандрівного філософа, які тематично розподілені на 8 груп: про людину, про віру і Бога, про мудрість, про істину, про любов, про щастя, про дружбу, про працю.
Видання розраховане на широке коло читачів.

На початку цього року побачила світ наукова монографія Олени та Олександра Колибенків «Переяславці княжої доби: історико-історіографічні портрети» (Бібл. : Колибенко Ол., Колибенко О. Переяславці княжої доби: історико-історіографічні портрети. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – Переяслав – Кам'янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута», 2022. – 252 с. – (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини: Вип. 21).

У виданні вміщено нарис про життєвий та творчий шлях відомого археолога, музеєзнавця та пам'яткоохоронця Переяславського краю, заслуженого працівника культури України, лауреата премії імені Михайла Сікорського – Бузян Галину Миколаївну. Подано звіти про польові археологічні роботи, список друкованих праць, відгуки колег та друзів про дослідницю та світлини, що відображають основні сторінки її життя та роботи у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав».

У збірнику вміщено усно-історичні оповідання відомого фольклориста Степана Степановича Нехорошева про коврайський період життя і творчості Григорія Савича Сковороди – видатного українського філософа, педагога, гуманіста-просвітителя, поета, байкаря та музиканта. Усі вони зібрані та записані в період з 1927–1972 рр. у с. Коврай Золотоніського району Черкаської області. Фольклорист на основі легенд та переказів створив портрет сковородинської епохи. Устами жителів села охарактеризував життя і побут поміщиків на прикладі родини Томар, становище селянства. Особлива увага автора сконцентрована на постаті Г.С. Сковороди, його відносинах з місцевим населенням та драматичних подіях у поміщицькій родині. Текст поданий мовою оригіналу. Книга розрахована на істориків, краєзнавців, фольклористів, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів, вчителів та учнів, а також усіх, хто цікавиться історією рідного краю.

Книга присвячена історії міста Золотоноша та його найближчої околиці. На основі археологічних, писемних та картографічних джерел прослідковано систему заселення території з найдавніших часів до козацької доби. Рання історія містечка пов’язана з такими особами як: Б. Корецький, А. Домонтова, С. Лащ-Тучапський, Я. Вишневецький, П. Халепський, М. Хоменко, М. Максимович. Будівництво фортець, як у ХІІ–ХІІІ ст. так і в ХVІІ – ХVІІІ ст. на броді через р. Золотоношку мало стратегічне значення. Оскільки наявність осередку захисту на той час було основою для осілості та збільшення кількості населення нового поселення.