27 травня 2025 р. у виставковій залі Музею «Заповіту» Т. Г. Шевченка відбулася зустріч науковців і митців НІЕЗ «Переяслав» з ліцеїстами та педагогами 9-Б класу КЗ КОР «Переяславський військово-спортивний ліцей «Патріот» у форматі лекції-диспуту. На ній було представлено мистецько-філософський проєкт Андрія Кузьменка «Переяслав чорно-білий», у рамках якого презентовано однойменну виставку його графічних робіт.
На початку заходу до учасників звернувся кандидат історичних наук, завідувач НДВ історичного краєзнавства Тарас Нагайко, який підкреслив, що ідея формату зустрічі пов’язана з популяризацією історичної спадщини регіону. Переяслав є давнім містом, у якому збереглося чимало цікавих різночасових об’єктів. Це, насамперед, пам’ятки архітектури – Михайлівська церква, Вознесенський собор, храм Воскресіння Господнього та інші. Краєзнавець наголосив, що у приміщенні Музею «Заповіту» Т. Г. Шевченка, де експонуються графічні твори, які є візуальним блоком проєкту «Переяслав чорно-білий», попередньо функціонував історико-краєзнавчий музей.
Він також зауважив про символічність того, що лекція-диспут проводиться напередодні відзначення Всеукраїнського дня краєзнавства, який щороку, 28 травня, нагадує нам про важливість розуміння хто ми і звідки походимо. З виступу Тараса Нагайка ліцеїсти дізналися, що 100 років тому в Харкові відбувся всеукраїнський з’їзд краєзнавців – подія яка дала відлік історії сучасної Національної спілки краєзнавців України.
Говорячи про значення історичного аспекту виховної та просвітницької роботи, науковець відмітив, що у кожного є місце, де він народився – мала батьківщина. І саме краєзнавці вивчають цей цінний пласт минулого. Він подякував вчителям і вихованцям ліцею за співпрацю та зацікавленість, проявлену до проєктів Заповідника, які популяризують минуле як нашого міста, так і України. За його словами лекція-диспут у руслі тематики мистецько-філософського проєкту «Переяслав чорно-білий» – це унікальна можливість побачити незвичні аспекти як історії так і сьогодення крізь призму графічних арт практик.
Представляючи лектора й автора виставки – Андрія Кузьменка передусім як науковця, Тарас Нагайко зауважив, що особливо цінним є художній талант за допомогою якого він, уже як митець та очевидець, зміг зобразити не лише непересічні об’єкти, а й передати свої власні переживання та враження щодо часу й обставин, коли створювалися малюнки. Водночас контекст воєнного лихоліття, переданий у графічних творах, зумовлює надію на перемогу добра над злом, і «чорно-білий» Переяслав обов’язково набуде яскравих барв. Відтак зростаюче покоління ліцеїстів як майбутня українська еліта має нагоду не лише побачити авторські твори, а й почути з перших вуст про те як і чому вони були створені. Розповісти про цінність митей нашого життя та зрозуміти важливість кожного об’єкта української спадщини і стало метою лекції-диспуту, – підсумував Тарас Нагайко.
Наступною частиною заходу був виступ Андрія Кузьменка. Як автор проєкту він познайомив присутніх із особливостями підготовки його матеріалів впродовж другого року повномасштабного вторгнення. Зокрема доповідач зауважив, що одночасно зі створенням графічних робіт, він фіксував і власні філософські роздуми про зображувані об’єкти з горизонту досвіду його як місцевого мешканця. Авторські тексти, написані до кожного з творів, можна прочитати при перегляді виставки за допомогою QR-кодів, розміщених на етикетажі.
Проводячи авторську екскурсію виставкою, Андрій Кузьменко використав презентовані матеріали як наочність для ілюстрування актуальних поглядів і висновків із свого дослідження. Принагідно він зазначив про звернення до різних форм документування регіональної історичної пам’яті як важливу передумову збереження української національної ідентичності. Автор наголосив, що одним із дієвих засобів цілісного осмислення і пропрацювання таких малопопулярних проблематик як сприйняття відомих туристичних об’єктів невіддільно від «незручного спадку» залишається мистецтво, що виступає позачасовим мірилом культурних цінностей. Зокрема ручна графіка дає змогу виразити незриму напругу драматичного сьогодення характерними лініями та використовуючи обмежену кольорову палітру. В цьому аспекті доповідач розкрив особливості виконання ним робіт в чорнильних і графітових техніках та причини, що зумовили вибір представлених сюжетів.
Під час діалогу, який став свого роду містком з обміну знань і світосприйняття між поколіннями, було з’ясовано сленгові назви окремих будівель і споруд, візуалізованих на виставці, що, як виявилося, змінювались упродовж десятиліть. Ліцеїсти проявили вправність і в ідентифікації маловідомих споруд і локацій, засвідчивши свою чудову обізнаність із місцевістю та виявляючи потенціал для таких напрямів військово-спортивної підготовки як спортивне орієнтування. В процесі спілкування доповідач засобами усної історії доніс цікаві епізоди з побутування відтворених на його роботах об’єктів, чому особливо сприяла допитливість ліцеїстів. У контексті національно-патріотичного виховання окрема увага зверталася на цивілізаційне переосмислення радянського спадку, представленого характерною архітектурою і місцевостями в різних частинах Переяслава.
Підсумовуючи свій виступ, лектор зосередив увагу на важливості актуалізації як знакових історико-архітектурних пам’яток, так і широкого спектру нетривіальних локацій у міському й рекреаційному просторах. На думку автора такий підхід сприятиме комплексній їх презентації як єдиного культурно-туристичного середовища.
Запрошуємо всіх зацікавлених відвідати виставку «Переяслав чорно-білий», яка експонуватиметься у виставковій залі Музею «Заповіту» Т. Г. Шевченка до середини червня 2025 р.
Завідувач науково-дослідного відділу історичного краєзнавства, к. і. н. Тарас Нагайко
Завідувач науково-дослідного відділу «Меморіальний музей академіка В. Г. Заболотного», к. і. н., с. н. с. Андрій Кузьменко
