23 травня науковими співробітниками науково-дослідного відділу нематеріальної культурної спадщини, за сприяння в. о. генерального директора Марини Навальної та вченого секретаря Ігоря Гайдаєнка, проведено науково-методичний семінар «Експропріація українських культурних цінностей росією. Шляхи повернення».

 18 квітня 2025 р., у Міжнародний день пам’яток і визначних місць (або у День всесвітнього спадку) на базі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» було проведено V Всеукраїнську наукову конференцію «Дослідження, збереження та популяризація пам’яток історико-культурної спадщини України», присвячену 110-річчу від дня народження Петра Тимофійовича Тронька – одного із найвизначніших діячів української гуманітарної сфери другої половини ХХ ст., який залишив глибокий слід у розвитку вітчизняного краєзнавства, музейної справи та охорони культурної спадщини.

14 лютого 2025 р. в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася чергова наукова конференція, співорганізатором якої є Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». На порядок наукового обговорення було винесено низку актуальних питань подолання радянської спадщини, російських пропагандистських наративів в суспільно-політичній та соціокультурній площині розвитку сучасної України. Адже російсько-радянський режим колонізував не лише політичні та економічні ресурси України, він тотально впливав на національні, культурно-освітні, релігійні процеси, спотворюючи традиційну культуру нації. Ці впливи та шляхи їх подолання всебічно обговорюються в рамках конференції.

20 грудня пройшла робота круглого столу «Краєзнавство Переяславщини: дослідження, проблеми, постаті». Цього року це традиційне наукове зібрання відбулося як окремий захід. Попередні одинадцять його засідань щорічно організовувалися в межах Всеукраїнського історико-культурологічного форуму «Сікорські читання».

7 листопада в НІЕЗ «Переяслав» відбулася VІ Міжнародна наукова конференція «Фактор простору в історичних дослідженнях». До роботи заходу долучилися 55 науковців із України (Бережани, Вінниця, Іванків, Канів, Київ, Луцьк, Львів, Переяслав, Полтава, Хмельницький, Черкаси, Чернівці), Республіки Молдови (Кишинів), Польщі (Варшава, Бидгощ), Німеччини (Білефельд, Пассау), Фінляндії (Марієнхамн).

23 жовтня 2024 р. в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі втринадцяте пройшов Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання». Цей традиційний захід щороку об’єднує когорту людей відданих вивченню та збереженню нашої культурної спадщини. Завдяки цьому зібранню, яке традиційно приймає у своїх стінах Переяславський університет разом з постійним співорганізаторами – Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав» та Національною спілкою краєзнавців України, – діячі культури, науковці, митці, освітяни, студентська молодь та широка громадськість мають нагоду вшанувати пам'ять відомого музейного діяча Героя України Михайла Івановича Сікорського (1923–2011).

6 вересня 2024 року на базі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» було проведено V Всеукраїнську науково-практичну конференцію: «Середня Наддніпрянщина: матеріальна та духовна культура», присвячену 60-річчю Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Організатором конференції виступив: НІЕЗ «Переяслав». Варто зазначити, що перша етнографічна конференція була проведена, ще у 2008 році.

18 квітня 2024 р., у Міжнародний день пам’яток і визначних місць (або у День всесвітнього спадку) на базі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» було проведено IV Всеукраїнську наукову конференцію «Дослідження, збереження та популяризація пам’яток історико-культурної спадщини України». 

5 квітня 2024 р. у Музеї Заповіту Т. Г. Шевченка відбулася презентація науково-просвітницького проєкту «Десяте літо», що був започаткований з нагоди відзначення 210-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка. Назвою проєкту є словосполучення з поезії Т. Г. Шевченка «Хіба самому написать…» (1849 р.). У цьому вірші автор порушує проблему сприйняття власної творчості українським суспільством. Зокрема, апелює до створеної ним збірки «Кобзар» (1840 р.), як орієнтиру для національного самоусвідомлення: «Либонь, уже десяте літо, / Як людям дав я «Кобзаря». Запропоноване митцем світоглядне бачення України в його поетичному доробку стало дороговказом для сучасників та нащадків, визначною мірою вплинуло на формування середовища творців Української державності.

5 квітня 2024 р. об 11:00 у Музеї Заповіту Т. Г. Шевченка відбувся захід – наукова дискусія «Проблеми прочитання збірки Тараса Шевченка «Три літа» (До 177-ої річниці від дня арешту Т. Шевченка 5 квітня 1847 р.), який розпочали хвилиною мовчання в пам'ять про тих, хто загинув у російсько-українській війні, відстоюючи незалежність України.