ВІДБУЛАСЯ VІ МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «ФАКТОР ПРОСТОРУ В ІСТОРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ»

7 листопада в НІЕЗ «Переяслав» відбулася VІ Міжнародна наукова конференція «Фактор простору в історичних дослідженнях». До роботи заходу долучилися 55 науковців із України (Бережани, Вінниця, Іванків, Канів, Київ, Луцьк, Львів, Переяслав, Полтава, Хмельницький, Черкаси, Чернівці), Республіки Молдови (Кишинів), Польщі (Варшава, Бидгощ), Німеччини (Білефельд, Пассау), Фінляндії (Марієнхамн).

Загалом було представлено 24 різнопрофільні наукові, музейні та освітні установи: Бережанський краєзнавчий музей, Варшавський університет (Польща), Волинський національний університет імені Лесі Українки, Всеукраїнський благодійний Фонд сприяння розвитку геоінформаційних технологій та послуг «ГІС-Асоціація України», Державний історико-культурний заповідник «Меджибіж», Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів», Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф, Донецький національний університет імені Василя Стуса, Інститут археології НАН України, Інститут географії НАН України, Інститут історії НАН України, Інститут ефективної політики (Молдова), Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького, Науково-дослідний інститут українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національний природний парк «Хотинський», Національний музей народної архітектури та побуту України, Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Університет Казимира Великого (Польща), Університет Пассау (Німеччина), Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаський міський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини. Також у роботі конференції узяли участь незалежні дослідники.

Робота заходу відбувалась у межах пленарного та двох секційних засідань. Загалом заявлено 50 доповідей, у яких оприлюднено результати досліджень у різних галузях наукового знання: археології, етнографії, історії, джерелознавства, географії, філософії та філології.

Умовно можна виокремити такі тематичні напрямки роботи конференції:

• просторово-часові аспекти української історіографії (О. Удод);
• дослідження історичних ландшафтів (Н. Гарилюк, Д. Іванов, А. Кушнір, М. Марчин, Ж. Матіїшина);
• проблематика проведення археологічних досліджень в умовах воєнного стану (А. Борисов, А. Гнера);
• використання методів просторового аналізу в археологічних дослідженнях (С. Вовкодав);
• тривимірне моделювання об’єктів культурної спадщини (Ю. Фігурний);
• характеристика просторових особливостей пам’яток та систем заселення окремих регіонів (Р. Литвиненко, І. Капась, О. Коваленко, О. Трачук);
• просторові аспекти етнологічних досліджень (О. Боряк, О. Васянович, А. Дмитренко, Н. Дем’яненко, Н. Ковальчук, Ю. Писаренко, К. Рахно);
• історико-містобудівний аналіз та просторова характеристика міст та окремих архітектурних об’єктів (Л. Виногородська, В. Парацій, О. Колибенко);
• картографування історичних об’єтів, процесів та явищ (В. Вєтров, Т. Вєтрова, Ф. Гонца, М. Губочкін, О. Прядко, О. Павлик);
• просторові підходи у вивченні історичних подій, процесів та явищ (І. Гайдаєнко, С. Гей, Т. Мареш, О. Мельник, М. Татарчук, О. Шакурова, Р. Шевченко, Н. Юхименко);
• просторовий вимір музеєзнавчих студій (Т. Василенко, В. Вовкодав, М. Главацький, О. Лукашевич, Л. Назаренко, Т. Русінова);
• історична регіоналістика (А. Блануца, В. Дмитрук);
• просторові аспекти вивчення історичних джерел (К. Нагайко, О. Тарапон, В. Фрис)
• простір меморіалізації окремих постатей (Т. Нагайко);
• категорія «простір» у філологічних студіях (А. Будугай);
• російсько-українська війна: просторовий вимір (М. Грінчук, О. Колибенко, Ю. Крикун, І. Шихненко)

Зауважимо, цьогоріч значно розширився спектр представленої проблематики. Окрім вже традиційної тематики, було презентовано доповіді, що стосувалися нових напрямків використання просторових підходів під час етнологічних студій, вивчення джерел та картографування. Показовим є збільшення відсотку тем, пов’язаних з російсько-українською війною та її наслідками.

У резолюційній частині заходу обговорено основні проблеми впровадження просторових підходів та ГІС в історичних дослідженнях, пов’язані із обмеженістю доступу до геоданих, недосконалістю відповідного нормативно-правового забезпечення подібних студій, неузгодженості форматів та місця зберігання результатів досліджень тощо.

Матеріали конференції буде опубліковано в черговому, п’ятому, випуску наукового журналу «Простір в історичних дослідженнях».

Переглянути програму конференції: https://drive.google.com/file/d/1uCm5sB4GngtAtXtEt-qeZessDtXN42hK/view?usp=sharing

Старший науковий співробітник Музею космосу                         Сергій Вовкодав