МИХАЙЛО ВІДЕЙКО У МУЗЕЇ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ РОЗПОВІВ ПРО НОВІТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ АРХЕОЛОГІВ У ГАЛУЗІ ТРИПІЛЛЄЗНАВСТВА

30 червня 2026 р. в Музеї трипільської культури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» відбулася зустріч із Михайлом Юрійовичем Відейком, доктором історичних наук, дослідником трипільської культури, викладачем Київського університету імені Бориса Грінченка. Зустріч пройшла у рамках започаткованого музейними працівниками науково-освітнього проєкту «Музейні гостини з археологом».

Модератор заходу Олександр Колибенко, завідувач науково-дослідного відділу археології НІЕЗ «Переяслав», представляючи Михайла Відейка, зазначив, що він є автором близько 600 наукових праць, зокрема 12 монографій та 20 науково-популярних книжок з археології та давньої історії України. Вчений проводив археологічні розкопки на багатьох трипільських поселеннях, зокрема й трипільських протоміст: Майданецьке, Тальне 2, Небелівка та ін.

На зустріч до Музею із відомим археологом, істориком, реконструктором завітали науковці НІЕЗ «Переяслав», місцеві краєзнавці, представники переяславської громади та гості-туристи з Києва.

На початку заходу його учасники хвилиною мовчання вшанували пам'ять тих воїнів, які віддали життя за свободу і гідність українців у ході російсько-української війни.

Під час виступу у музейній аудиторії Михайло Відейко детально розкрив тему «Новітні дослідження трипільської культури». Вчений зазначив, що в їх ході отримано нову інформацію та матеріали, які значно змінюють наші уявлення про трипільсько-кукутенську спільність, що побутувала на теренах південно-східної Європи з кінця VІ до початку ІІІ тис. до н.е. Вони доводять складну соціальну організацію трипільського суспільства задовго до появи перших цивілізацій. Особливу увагу доповідач зосередив на сучасних технологіях вивчення трипільської культури, зокрема, таких як магнітометрія та 3D-моделювання. Завдяки цим новітнім методам досліджень, археологам вдалося розкрити цілий ряд таємниць, які в першу чергу стосуються великих поселень-гігантів трипільців, які називають протоміста. Отримані під час геомагнітної зйомки результати показали чітке планування на таких поселеннях, дали можливість виділити ремісничо-господарчі райони, зокрема гончарів, прослідкувати розміщення великих громадських споруд-храмів, що використовувались в обрядових діях, а також дозволили отримати важливу інформацію про укріплення навколо трипільських селищ. Окрему увагу лектор приділив господарству ранніх землеробів, їх харчуванню та забезпеченню водою, а також взаємовпливам та стосункам із сусідніми племенами.

Під час спілкування всі бажаючі отримали ґрунтовні відповіді та роз’яснення на поставлені запитання, а також висловили бажання на чергову зустріч в подальшому із знаним вченим-археологом, щоб отримати нову інформацію про одну з найдавніших сторінок нашої історію, яку від сучасності відділяють більше п’яти тисяч років.

Старший науковий співробітник науково-дослідного відділу археології  НІЕЗ «Переяслав»                                             Дмитро Тетеря