Граб’янка Григорій Іванович народився на початку 70-х рр. ХVІІ ст., очевидно в Гадячі. Факти біографії, що стосуються раннього періоду його життя невідомі. Перші згадки про Г. Граб’янку з’являються на початку 1680-х рр., коли він вчився в Києво-Могилянській академії, де опанував польську, латинську і німецьку мови.

Народився 6 липня 1913 р. у с. Ново-Михайлівка Бердянського повіту Таврійської губернії (нині Черніговського р-ну Запорізької обл.).

Про перші розкопки у Переяславі 1840 р., внаслідок яких відбулося  відкриття залишків Михайлівського собору ХІ ст., широкій науковій спільноті стало відомо лише у ХХ ст., коли виявили документацію, залишену О. Аннєнковим. Деякі матеріали розкопок були опубліковані у 1975 р. Ю.С. Асєєвим, В.О. Харламовим та М.І. Сікорським у статті про дослідження Михайлівського храму ХІ ст.

Місце його народження на сьогодні невідоме, вірогідно, Полтавщина, можливо, що це був один з населених пунктів на території історичної Переяславщини. Подробиць біографії дослідника збереглося дуже небагато. Відомо, що Микола Арандаренко походив із знаного козацького роду, пращуром його був Тимофій Арандаренко, обраний гетьманом реєстрових козаків 1630 року у Переяславі.

ФЕДІР ІВАНОВИЧ КАМІНСЬКИЙ (1845-1.04.1891) – відомий український педагог, археолог та музеєзнавець, викладач Переяславського духовного училища. Він є піонером в галузі практичної археології Переяслава останньої чверті ХІХ ст.

Почесне місце серед видатних письменників минулого, творчість яких увійшла у скарбницю світової літератури, займає Шолом-Алейхем. Соломон Нохумович Рабинович народився 2 травня 1859 року в Переяславі Полтавської губернії у великій родині Менохема – Нохума Рабиновича і Хає Естер. Дитячі роки Соломона пройшли у містечку Вороньків Переяславського повіту (нині с.Вороньків Бориспільського р-ну). В 1872 році родина знову повернулася до Переяслава, де Соломону Рабиновичу виповнилося 13 років – він досяг релігійного повноліття, тобто став відповідальним за свої вчинки і отримав право брати участь у всіх сферах життя єврейської громади. В цьому ж році від холери померла мама Соломона.

Георгій (Юрій) Васильович Киянченко народився 11 травня 1911 року в селі Обухів Київської губернії у сім’ї хліборобів Василя Івановича і Марії Федорівни (дівоче прізвище Гетьман). Навчався у Обухівській повітовій школі.

Серед низки видатних особистостей, пов’язаних  із Переяславщиною, слід виокремити самобутню, надзвичайно талановиту художницю – Ганну Самутіну (1929–2009). Цього ювілейного року виповнюється 90 років із дня її народження і 10 років – із дня смерті.

Василь Іванович Лопата народився 28 квітня 1941 року в селі Нова Басань Бобровицького району на Чернігівщині.

18 квітня минає 165 років від дня народження Миколи Федоровича Сумцова (1854–1922), українського фольклориста, етнографа, літературознавця. Йому належать праці з історії української літератури 18-20 ст.: чимало праць про Тараса Шевченка, Сковороду, Котляревського, Франка та інших. Всього він написав близько 800 наукових праць. Він брав активну участь у громадському житті, виступаючи на оборону української національної культури. Микола Сумцов – перший викладач Харківського університету, який почав виголошувати академічні лекції українською мовою (з 1906 року). Він багато зробив для організації народних бібліотек і музеїв; був одним із засновників Харківської громадської бібліотеки (тепер Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка).

Старший науковий співробітник Музею українського рушника

НДФ «Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини»                             Наталка Заїка