25 серпня виповнилося 123 роки від дня народження Надії Володимирівни Лінки (Геппенер) (25.08.1896 – 18.05.1981) – українського археолога, відомого музеєзнавця, дослідниці археологічних пам’яток Переяслава.

У середині XVIII ст. скромний церковний староста с. Мліїв (нині с. Мліїв Городищенського р-ну Черкаської обл.) прийняв страждання і смерть за віру під час спроби тотального насадження уніатства на Правобережній Україні.

4 серпня 1854 року в селі Заньки Чернігівської області народилася Марія Костянтинівна Заньковецька  – українська акторка і театральний діяч, провідна зірка українського театру кінця ХІХ і початку ХХ століть. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.       

17 липня минає 170 років з дня народження мами Лесі Українки – Олени Пчілки. В історії української культури, науки і суспільно-громадської думки Олена Пчілка становить цілу епоху. В її особі поєднувалось ціле суцвіття талантів – педагога, письменника, перекладача, вченого, громадського діяча. Вона також була блискучим журналістом і видавцем. Все своє життя Олена Пчілка обстоювала українську мову – як у колі родини, так і в усіх сферах культурного і громадського життя, боролася за українські школи, українські університети, за створення кафедри українознавства, за поширення української книжки серед народу. Творча спадщина Олени Пчілки – цінний набуток нашої науки і культури, у ній пульсує сильна любов до свого народу.

Петро Іванович Прокопович – видатний український вчений, пасічник, винахідник. Завдяки своїй наполегливості став знаменитим пасічником вірним своїй справі. В свій час в Україні та в усьому світі створив найбільшу пасіку: більше 10 000 бджолиних сімей.

Граб’янка Григорій Іванович народився на початку 70-х рр. ХVІІ ст., очевидно в Гадячі. Факти біографії, що стосуються раннього періоду його життя невідомі. Перші згадки про Г. Граб’янку з’являються на початку 1680-х рр., коли він вчився в Києво-Могилянській академії, де опанував польську, латинську і німецьку мови.

Народився 6 липня 1913 р. у с. Ново-Михайлівка Бердянського повіту Таврійської губернії (нині Черніговського р-ну Запорізької обл.).

Про перші розкопки у Переяславі 1840 р., внаслідок яких відбулося  відкриття залишків Михайлівського собору ХІ ст., широкій науковій спільноті стало відомо лише у ХХ ст., коли виявили документацію, залишену О. Аннєнковим. Деякі матеріали розкопок були опубліковані у 1975 р. Ю.С. Асєєвим, В.О. Харламовим та М.І. Сікорським у статті про дослідження Михайлівського храму ХІ ст.

Місце його народження на сьогодні невідоме, вірогідно, Полтавщина, можливо, що це був один з населених пунктів на території історичної Переяславщини. Подробиць біографії дослідника збереглося дуже небагато. Відомо, що Микола Арандаренко походив із знаного козацького роду, пращуром його був Тимофій Арандаренко, обраний гетьманом реєстрових козаків 1630 року у Переяславі.

ФЕДІР ІВАНОВИЧ КАМІНСЬКИЙ (1845-1.04.1891) – відомий український педагог, археолог та музеєзнавець, викладач Переяславського духовного училища. Він є піонером в галузі практичної археології Переяслава останньої чверті ХІХ ст.