Народився Михайло Максимович 3(15) вересня 1804 р. на хуторі Тимківщина, тепер село Богуславець Черкаської обл., в родині сільського судді. Родина походила із старшинського козацького роду. Закінчив Новгород-Сіверську гімназію (1819). Навчався на словесному та природничому відділах філософського факультету, згодом – ще й на медичному факультеті, Московського університету, який закінчив у  1823 р. При університеті одержав учений ступінь доктора, працював ординарним професором на кафедрі ботаніки Московського університету (1833). У 1834 р. у відкритому тоді Київському  університеті М.О. Максимович одержав професуру російської словесності й згодом був обраний першим ректором університету (1834-1835). З 1945 р. пішов у відставку і присвятив себе науково-літературній діяльності, постійно проживаючи на своєму хуторі Михайлова Гора біля с. Прохорівки Золотоніського повіту. М.О. Максимович був почесним членом кількох українських та російських університетів і багатьох наукових товариств. Його «Курс математики» був основним підручником кілька десятиліть по усій Російській імперії. З часу заснування (1843) був головою Київської Археографічної комісії. Попри великий науковий авторитет, він лише під кінець життя був обраний членом-кореспондентом Російської Академії наук з відділу російської мови та словесності (1871). Як археолог М. Максимович першим в Україні застосував типологічний метод в праці «Украинские стрелы древнейших времен» (1868).

Володимир Круц народився 1938 р. у м. Києві. Закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (1962). З того ж року почав працювати в Інституті археології АН УРСР (нині — Інститут археології НАН України). У 1962-73 рр. досліджував пам'ятки трипільської культури у Подніпров'ї: поселення біля сс. Казаровичі, Софіївка, Чапаївка, Євминка та ін.; могильники біля сс. Завалівка та Чапаївка. Захистив кандидатську  дисертацію на тему «Население Среднего Поднепровья в эпоху меди» (1973). Результатом його досліджень та опрацьованих у дисертації матеріалів виявилась відома монографія «Позднетрипольские племена Среднего Поднепровья» (1977).

Плеяда співців-кобзарів славиться самобутніми неповторними особистостями в історії української традиційної культури. Серед них талановитим майстром кобзарської справи був Іван Кучугура-Кучеренко. Народився Іван Іович Кучугура-Кучеренко 1878 року в селі Мурафі Богодухівського повіту Харківської губернії (за іншими даними у 1874 році).

Коваль Михайло Дмитрович – кобзар, братчик Київського кобзарського цеху, народився 21 листопада 1948 р. в с. Великий хутір Драбівського району Черкаської обл. За освітою ця унікальна, добра, світла людина вчитель іноземних мов, а за покликом душі митець, який все своє життя попри життєві труднощі та негаразди творить прекрасне.

«Учений муж з сильним характером, який тихим робом своїм і щоденною науковою працею вславляють рідну Україну краще, ніж великомовні патріоти» – називав Пантелемон Куліш Осипа Бодянського.

Дмитро Іванович Яворницький народився 7 листопада 1855 року в селі Сонцівці Харківського повіту (нині село Борисівка Дергачівського р-ну Харківської обл.) в родині бідного сільського священника (псаломщика) і простої селянки.

Богдан Лепкий – поет, прозаїк, публіцист, літературознавець, перекладач…

…Рідне земле свята, Україна моя,
Ти пробач мені цюю погорду. 
Що співаю тебе і малюю твою
Незнищенну і вічную вроду.
Мої фарби бліді, мої пензлі малі.
Моя пісня така слабокрила.
Та малюю тебе і співаю тебе,
Бо любити й мовчати несила!
                Василь Завгородній

До середини XVIII ст. у Росії лікарями були переважно іноземці. Найвідомішими медичними установами були Петербурзький адміралтейський (морський) і Кронштадтський адміралтейський шпиталі. При них були шпитальні школи, які мали по 20-30 лікарських учнів. Більшість із них були українцями.

Дремлюга Петро Панфилович народився у с. Дем’янці Переяславського повіту Полтавської губернії. З дитинства проявив хист до малювання. За кошти місцевої поміщиці був направлений на навчання до художньо-промислової школи (колишня рисувальна школа Миколи Мурашка) у м. Київ, яку, з-поміж інших, фінансував відомий меценат Олександр Трещенко. У школі навчався упродовж 1917-1918 р.