Михайло Брайчевський народився 6 вересня 1924 р. в Києві. По батькові Юліану Карловичу він походив від ополяченої української шляхти греко-католицького віросповідання, мати, Віра Архипівна, походила з російського дворянського роду Виноградових. У 1943-1948 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив з відзнакою. Михайло Юліанович був одним із перших студентів, зарахованих до університету після звільнення Києва від окупації восени 1943 р. Він брав активну участь у відбудові університетських корпусів. Маючи прекрасні художні здібності, він знімав копії креслень університетських будівель з оригіналів видатного архітектора В. І. Беретті. Згодом ці креслення студента Михайла Брайчевського використовувались будівельниками-реставраторами для відтворення первісного вигляду споруд червоного корпусу університету. Він був одним із засновників і президентом Студентського наукового товариства при університеті. У 1945 р. тодішній директор Інституту археології АН України Л. М. Славін, який завідував кафедрою археології в Київському державному університеті, запросив здібного студента на роботу до Інституту. У тому ж році Михайло Брайчевський взяв активну участь у польових дослідженнях у Переяславі-Хмельницькому під керівництвом Б. О. Рибакова, а трохи згодом – на Поділлі й Волині разом з відомими вченими, П. П. Єфименком, М. Я. Рудинським, В. Й. Довженком.

ЛЮБОВ, ЯКА ПРЕВИЩЕ НЕБА

(До 65-річчя від дня народження Потапенка Олександра Івановича)

П'ятого вересня – святковий день для Потапенка Олксандра Івановича – поета-пісняра, відомого в Україні науковця та педагога. Народився ювіляр 1953 року в селі Вища Дубечня на Київщині. Закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького. У 1982 році захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук. З 1986 року – завідувач кафедри та декан філологічного факультету Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту ім. Г. С. Сковороди. У 39 років Олександр Потапенко отримав звання професора. До свого 65-річчя Олександр Іванович підійшов із вагомими науковими та творчими здобутками. Вийшли у світ його наукові доробки: Шкільний словник з українознавства  (співавтор В. І. Кузьменко), Етимологія української мови: навч. посіб. для студ. вузів  (співавтори Л. П. Кожуховська, Л. Е. Довбня), Збірник переказів з української мови для 5-9 класів : посіб. для вчителя (співавтор Г. І. Потапенко), Методика викладання української мови: практикум (співавтор Г. І. Потапенко), Лінгвокультурологія: українська душа: (монографія) (2016 р.), Енциклопедичний словник символів культури України (6-е вид. 2015р.) та  ін.

 Cтаття Колибенка О.В. "МАТЕРІАЛИ ФОНДУ СТАНІСЛАВА НИКИФОРОВИЧА БРАТЧЕНКА У НАУКОВОМУ АРХІВІ ІНСТИТУТУ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДО БІОГРАФІЇ ВЧЕНОГО ТА ЕПОХИ"

Дмитро Донцов – ідеолог українського націоналізму, політичний діяч, український літературний критик, есеїст і публіцист. Народився Дмитро Донцов за одними даними 29 серпня, а за іншими 10 вересня 1883 року у м.Мелітопіль.

Іван Франко народився в 1856 р.  у с. Нагуєвичі в сім’ї заможного селянина-коваля. Його батьки мали 24 га землі і тримали прислугу.

На обрії сучасної української літератури є дуже глибока, загадкова й ніби вросла своїм корінням у рідну землю, рідну історію, рідне слово постать - Валерій Шевчук.

20 СЕРПНЯ виповнюється 179 років від народження БРАНДЕНБУРГА МИКОЛИ ЮХИМОВИЧА (8(20).08.1839–31.08.(13.09).1903) – російського археолога, військового історика, музеєзнавця, дослідника археологічних пам’яток Переяслава.

Помер Андрій Осипович Козачковський, друг Тараса Шевченка, 20 серпня 1889 року від онкологічного захворювання. Наводимо проникливі тексти некрологів, вміщених у різних виданнях.

19 серпня 1845 року А.  Козачковський влаштував урочисту вечірку на честь першого приїзду Т. Шевченка до Переяслава.

В.О. Харламов народився 17 серпня 1946 р. у м. Києві. У 1973 р. закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Ще студентом захопився археологією, працював на розкопках Успенського собору (1969-1972). По закінченню інституту прийшов працювати у Київську постійно-діючу археологічну експедицію, яку очолив у 1984 р. (пізніше – відділ археології Києва Інституту археології). Експедиція здійснила визначне відкриття та дослідила давньоруські зрубні житла на  Подолі; досліджувала  Кловський собор, храм Гнилецького монастиря, територію Замкової гори, Успенський собор та трапезну початку ХІІ ст., підземні споруди на території Києво-Печерської лаври, церкву Спаса на Берестові, Федорівський собор, палацові споруди на Старокиївській горі, Михайлівський Золотоверхий собор і навколишню територію, Печерські (Лядські ворота), а також Михайлівський собор у Переяславі-Хмельницькому.