14 ГРУДНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 75 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЯКУБЕНКО ОЛЕНИ ОЛЕКСАНДРІВНИ (14.12.1947 – 1.06.2020)

14 ГРУДНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 75 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЯКУБЕНКО ОЛЕНИ ОЛЕКСАНДРІВНИ (14.12.1947 – 1.06.2020)

Якубенко Олена Олександрівна (14.12.1947 – 1.06.2020) – відома археологиня та музеєзнавиця, дослідниця археологічних пам՚яток Переяславщини.

Олена Якубенко народилася 14 грудня 1947 р. в м. Петропавловську-Камчатському. Згодом родина переїхала до Києва. Після школи Олена працювала на заводі, отримавши робочу професію та кваліфікацію кресляра. У 1970 р. прийшла працювати в Державний історичний музей УРСР у Києві – спочатку музейним доглядачем, потім лаборантом, а після закінчення у 1978 р. історичного факультету Київського Державного університету імені Тараса Шевченка – науковцем. Олена Олександрівна все життя працювала в музеї – нині Національний музей історії України (НМІУ), пройшовши шлях від доглядача до провідного наукового співробітника та відповідального зберігача фондів відділу міді-бронзи.

У 1972 р. Олена Якубенко здійснила свою першу археологічну експедицію, яку очолювала Т. Г. Мовша, по дослідженню поселення трипільської культури у с. Жванець Хмельницької обл. З цього часу трипільська культура ввійшла до основних наукових інтересів дослідниці і захопила її на все життя. Олена Олександрівна була активним польовим дослідником. Вона брала участь у численних експедиціях під керівництвом Т. Г. Мовші по дослідженню трипільських пам’яток: Жванець (1973–1979) та Велика Слобідка (1980) у Хмельницькій області, Ломачинці (1979) – у Чернівецькій, Доброводи (1981–1983) та Косенівка (1984–1985, 1987-1988) – у Черкаській обл.

У 1989–1990 рр. О. О. Якубенко очолювала Трипільську експедицію НМІУ по дослідженню відомого трипільського поселення Володимирівка на Кіровоградщині. 1993 р. керувала рятувально-розвідувальною експедицією НМІУ вздовж берегів Дністра, щоб зафіксувати стан збереженості археологічних пам’яток, які постраждали від негативних наслідків створення Дністровського водосховища. Матеріали, отримані в результаті згаданих досліджень та зібрані унікальні артефакти, поповнили експозицію і фонди Музею.

Часто у власну відпустку Олена Олександрівна працювала в експедиціях колег-археологів, як в України, так і за її межами. Зокрема неодноразово працювала на найвідомішому й найбільшому за розміром поселенні-гіганті Тальянки в експедиції В. О. Круца. У 1980-их рр. набувала досвіду в археологічних експедиціях під керівництвом В. І. Маркевича в Молдові, на дослідженнях трипільських поселень Нові Дуруїтори та Старі Бадражі; у 1986 р. – на розкопках могильника раннього залізного віку Кліван у Південній Осетії; на поч. 1990-их рр. – в експедиції І. М. Шарафутдінової на Миколаївщині по дослідженню поселення бронзового віку Виноградний Сад. За її участі проведено розкопки трипільського поселення Ріпниця-1 на околицях м. Ржищева на Київщині (2005), та археологічні дослідження найбільшого трипільського храму на поселенні біля с. Небелівка на Кіровоградщині (2012). У 2004 р. проводила розкопки на поселення Косенівка в експедиції під керівництвом В. О. Круца, де було досліджено залишки житла. Отримані матеріали поповнили фондове зібрання Трипільського заповідника у с. Легедзене.

З археологами Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олену Олександрівну пов’язували дружні стосунки та професійні зв’язки з експедицій під керівництвом Т. Г. Мовші (1974). Дослідниця була співавтором розкопок на трипільському поселенні Коломийщина ІІ біля с. Халеп՚я на Київщині (1992) та досліджень поселення трипільської культури Крутуха-Жолоб під Переяславом (1995–1996), організованих переяславським заповідником. Результатом цієї тісної співпраці стали декілька спільних наукових публікацій, виступи на конференціях, участь у наукових заходах, виставках, ювілеях тощо.

Археологічний досвід Олени Олександрівни та досконале знання колекцій дозволили їй стати активним учасником проекту «Енциклопедія трипільської цивілізації» (далі «ЕТЦ»), що вийшла у 2-х томах (2004). Їй належить публікація «Національний музей історії України» у 2-й книзі І тому «ЕТЦ», що являє собою великий альбом трипільських артефактів із зібрання НМІУ на 65 сторінок. О. О. Якубенко написала 22 статті до енциклопедичного довідника, опублікованого у ІІ томі «ЕТЦ», та підібрала до нього численний ілюстративний матеріал.

Олена Олександрівна вирізнялася надзвичайною відповідальністю та сумлінним ставленням до музейної роботи, була ревним, навіть педантичним, фондовим працівником. За час свої праці у відділі фондів НМІУ привела ввірені їй колекції (а це кілька сотень тисяч артефактів) до зразкового стану, досконало володіла інформацією, що відмічали всі науковці, які працювали з музейними колекціями. Як зазначала сама Олена Володимирівна у 2015 р., лише фондова група археології «Мідна доба», яка на 90 % складалася із колекцій матеріалів трипільської культури, становила більше 70 тисяч одиниць зберігання – чимала частина археологічного зібрання НМІУ. У музейному зібранні фондової групи, якою опікувалася Олена Олександрівна, представлено близько 150 пам’яток. Вона займалася систематизацією одного з найбільших зібрань трипільських знахідок Національного музею історії України і регулярно публікувала матеріали ввірених їй колекцій. О. О. Якубенко як відповідальний зберігач археологічних колекцій брала активну участь у створенні кількох експозицій музею. У 1970-их рр. разом з музейників старшого покоління Т. Г. Мовші, Г. М. Шовкопляс та ін. вона створювала експозиції відділу первісної археології, навчаючись у них секретам професійної майстерності. У 1990 – 2000-их рр. прийшла до самостійних експозиційних розробок зі своїми колегами-музейниками. Так було створено виставку «Дивосвіт Трипілля»: проект виявилася настільки вдалим, що виставка демонструвалася більше 20 років (1993-2008). Виставку було відкрито до 100-річчя відкриття В. Хвойкою трипільської культури в Середньому Подніпров’ї, на якій експонувалося понад 500 кращих предметів фонду. Серед них матеріали з колекції В. Хвойки: відомий Халепський скарб кремінних пластин, орнаментований посуд, вироби з міді, а також всесвітньовідомі Володимирівська модель храму, Сушківська модель житла, унікальне зібрання реалістичної пластики. Вона є одним з авторів-укладачів цікавого буклету для презентації виставки «Дивосвіт Трипілля» (2008). Остання експозиція розділу міді-бронзи, створена за її участі, приваблює відвідувачів повнотою охоплення теми та унікальними артефактами.

Матеріали із трипільських колекцій постійно використовуються в експозиції НМІУ, на виставках, зокрема й зарубіжних: Франція, Париж (2005); Італія, Тренто (2007); Канада, Торонто (2008–2009) та інші. Олена Олександрівна активно сприяла успішній демонстрації міжнародних виставок, супроводжувала колекції в їх виїздах за кордон.

О. О. Якубенко була активним учасником наукових конференцій: від міжнародних форумів до внутрішньо музейних круглих столів, численних всеукраїнських та міжнародних конференцій у Переяславі, Києві, Тальянках, Трипіллі, Львові, Кам’янці-Подільському та ін., де вона доповідала результати своїх наукових розвідок та напрацювань. Плодотворна багаторічна праця Олени Якубенко відзначена Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України «За багаторічну плідну працю у галузі культури» та почесним званням «Заслужений працівник культури України».

Олена Олександрівна Якубенко померла від тяжкої хвороби 1 червня 2020 р. на 73 році життя, похована на Байковому кладовищі у Києві.

Вибрані праці О. О. Якубенко:

  1. Якубенко Е.А. Характерные черты домостроительства косеновской локальной группы. 1 полевой семинар: Раннеземледельческие поселения-гиганты поселения трипольской культуры на Украине: Тезисы докладов. Тальянки, 1990. С. 58–64. (в співавторстві з Г.Н. Бузян).
  2. Якубенко О.О. Дослідження трипільського поселення Крутуха-Жолоб поблизу Переяслава-Хмельницького. Археологіні відкриття в Україні у 1997–1998 рр. К., 1998. С. 59–60. (в співав. з Г.М. Бузян).
  3. Якубенко О.О. Трипільська розписна пластика з розкопок В.В. Хвойки в Середньому Подніпров’ї. Вікентій В’ячеславович Хвойка та його внесок у вітчизняну археологію (до 50-річчя від дня народження). Тем. зб. наук. праць. К., 2000. С. 125–148.
  4. Якубенко О.О. Пам’яті Тамари Григорівни Мовші. Наукові записки з української історії. Зб. наук. ст. Вип. 15. 2004. С. 275-276. (в співав. з Г.М. Бузян).
  5. Енциклопедія Трипільської цивілізації : в 2 томах / редкол.: Л. М. Новохатько (голова) [та ін.], М-во культури і мистецтв України, Держ. підприємство "Кн. палата України імені Івана Федорова [та ін.]. Київ: Укрполіграфмедіа, 2004. (Якубенко О.О. Національний музей історії України. Т. І, Кн. 2. С. 11–76; Якубенко О.О. 22 статті. Т. 2).
  6. Дивосвіт Трипілля. Буклет виставки. Автори-упорядники Тетяна Радієвська, Олена Якубенко. 2008.
  7. Якубенко О.О. Дослідження трипільського поселення Коломийщина ІІ 1992 р. Науково-дослідницька та просвітницька діяльність Вікентія Хвойки. До 160-річчя від дня народження. Матеріали науково-практичної конференції: с. Халеп’я, 19 лютого 2010 року. Трипілля, 2010. С. 17–26. (в співав. з Г.М. Бузян).
  8. Якубенко О.О. Антропоморфна пластика трипільського поселення Володимирівка. Національний музей історії України. Тем. збірник наукових праць (20 років незалежності України). К., 2011. С. 56–80.
  9. Якубенко О. Розписний посуд з трипільської колекції В. В. Хвойки (зі збірки НМІУ). Переяславка. Наукові записки. Зб. наук. ст. Випуск 5 (7). Переяслав-Хмельницький, 2011. С. 144–158.
  10. Якубенко О. Могильник та поселення давньоруського часу в с. Жванець на Дністрі. «Археологія & Фортифікація України». Збірник матеріалів ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції. Кам’янець-Подільський: ПП Медобори-2006, 2014. С. 116–126. (в співав. з Г.М. Бузян).
  11. Якубенко О. Антропоморфна пластика з пізньотрипільських поселень у с. Жванець. «Археологія & Фортифікація України». Збірник матеріалів V Всеукраїнської науково-практичної конференції. Кам’янець-Подільський: Друкарня Рута, 2015.
  12. Якубенко О. Антропоморфна пластика з трипільського поселення Коломийщина ІІ. Науковий вісник Національного музею історії України. Зб. наук. пр.: у двох частинах. Випуск 1. Частина перша. К.: Національний музей історії України, 2016. С. 18–31.
  13. Якубенко Е. Пластика с трипольского поселения Солончены ІІ (из собрания Национального музея истории Украины). «Археологія & Фортифікація України». Збірник матеріалів VІ Міжнародної науково-практичної конференції. Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2016. С. 37–46.
  14. Якубенко О. Антропоморфна та зооморфна пластика з трипільського поселення Солончени ІІ на Дністрі. Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: Збірник наукових статей. 2017. С. 549–561.
  15. Якубенко О. Трипільська антропоморфна пластика з Тернопільщини (із зібрання Національного музею історії України. «Археологія & Фортифікація України». Збірник матеріалів VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2017. С. 26–32.
  16. Якубенко О.О. Антропоморфна пластика з трипільських поселень Жолудівка та Грушова поблизу с. Халеп՚я на Київщині. ПЕРЕЯСЛАВІКА: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: / V обласна наукова конференція «Археологія Київщини: дослідження, знахідки, проблеми охорони та збереження»: Збірник наукових статей. Переяслав-Хмельницький, 2018. Випуск 13 (15). С.136–149.
  17. Якубенко О. Матеріали з поховань доби пізньої бронзи на о. Дурна Скеля в Надпоріжжі (із зібрання Національного музею історії України). «Археологія & Фортифікація України». Збірник матеріалів ІХ Міжнародної науково-практичної конференції. Кам’янець-Подільський: ФОП Буйницький О. А., 2019. 260 с. С. 50–56.

Джерела:

  • Мезенцева Г.Г. Якубенко Олена Олександрівна. Дослідники археології України. Енциклопедичний словник-довідник. Чернігів: «Сіверянська думка», 1997. С. 58.
  • Якубенко Олена Олександрівна. Київський Національний університет імені Тараса Шевченка Кафедра археології та музеєзнавства. Режим доступу: http://www.archaeology.univ.kiev.ua/home/index.php?option=com_content&view=category&id=482&Itemid=113

Старший науковий співробітник НДВ археології                                                             Бузян Г.М.