Євгенія Петровська народилася 16 жовтня 1924 р. в м. Києві. У 1950 р. закінчила історичний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Навчалася в аспірантурі Інституту археології АН УРСР (1950–1953), в якому багато років працювала науковим співробітником (1950–1979), зокрема й в Археологічному музеї Інституту археології (1968–1979).

Д. І. Бліфельд народився у м. Волочиську Хмельницької обл. в родині службовців. Трудову діяльність розпочав у 1928 р. – завідував клубом у м. Волочиську, а потім – бібліотекою Будинку працівників освіти у м. Проскурові (нині м. Хмельницький). У 1933 р. закінчив Проскурівський технікум політосвіти і деякий час викладав у ньому. У 1939 р. закінчив з відзнакою історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, а в 1941 р. – аспірантуру Інституту археології АН УРСР. Під час другої світової війни, звільнений за станом здоров'я від служби в Червоній Армії. Впродовж 1941–1943 рр. перебував у евакуації в Уфі та Москві, працюючи молодшим науковим співробітником Інституту суспільних наук, потім – Інституту історії та археології АН УРСР. Вивчав археологічні пам’ятки Башкирії,  кандидатську дисертацію захистив по темі «Археологічні пам’ятки Башкирії середини І тис. н. е.» (1943). Більше 20 років пропрацював у  відділі слов’янської археології Інституту археології АН УРСР (1944–1966).

Дата та місце народження: 8 жовтня 1968 р., с. Нова Дмитрівка, Золотоніський район, Черкаська область.

Луїза Невельсон (уроджена Лея Айзиківна Берлявська) народилась 23 вересня 1899 року у місті Переяславі, але більшу частину свого життя провела в Нью-Йорку на Манхеттені. В ньому вона сформувалась як митець, знайшла своє призначення і здобула світову славу.

Якименко Іван Петрович народився 8 вересня 1951 року в багатодітній родині в с. Положаї Переяслав-Хмельницького району Київської області. У 1968 році закінчив Ташанську середню школу, цього ж року став студентом електроенергетичного факультету Київського політехнічного інституту. У 1970–1972 роках служив у Радянській Армії в Угорщині. По закінченні інституту займав посаду інспектора енергонагляду, головного механіка фабрики художніх виробів ім. Б. Хмельницького, механіка виробничого комплексу № 2 ВО «Київприлад». Працював на ряді керівних і викладацьких посад: 1983–1994 роки – викладач спецпредметів, заступник директора з навчально-виробничої частини, майстер виробничого навчання ПТУ-22; 2006–2010 роки – голова Переяслав-Хмельницької міської ради.

Матвієнко Олександр Володимирович – поет, гуморист. Народився 23 серпня 1961 року в місті Переяславі-Хмельницькому, де й закінчив середнью школу № 5. Вищу освіту здобув у Полтавському інженерно-будівельному інституті. Працював на Хмельницькому радіотехнічному заводі, секретарем Переяслав-Хмельницької міської ради, журналістом бориспільської газети «Вісті» та переяславської газети «Діловий Переяслав». Автор збірок віршів: «Перша група крові» (1998), «Extremum» (2002), «Напутнє сло- во» (2006), «Аlter ego», «Наодинці з собою вчорашнім» (2007), «З насіння скошених віків» (2011). Член НСПУ з 2012 року.

Шпиталь Іван Григорович – прозаїк, гуморист, публіцист. Народився 23 серпня 1931 року в с. В'юнище, що на Переяславщині. У 1957 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету  ім. Т. Г. Шевченка. Працював у редакції газет «Прапор перемоги», «Закарпатська правда», «Вечірній Київ». Десять років був науковим редактором щорічника «Наука і культура». Автор книжок сатири й гумору «Заєць-репортер» (1975), «Мемуари фейлетоніста» (1980); казок для дітей «Зустрінемось на Білому озері» (1981), «Лана» (1983), «Маленька господарка лісу» (1986), «Рік Бобра» (1988); памфлетів, фейлетонів, гуморесок у пресі. Член НСПУ з 1983 року.

Народився 6 серпня 1959 р. у м. Київ. З дитячих років учений пов’язав своє життя з археологією. У старших класах школи він почав відвідувати археологічний гурток школярів при Інституті археології НАН України, створений у 1973 р. Л. Л. Залізняком, з яким бере участь у своїх перших експедиціях із пошуку мезолітичних стоянок у Київському Поліссі. З 1975 р. юнак працює лаборантом в Інституті археології НАНУ.

Ілля Федорович Тимківський народився в місті Переяславі. Рід його пішов від Василя Тимченка, козака Переяславського полку, а батько Федір Назарович Тимківський (1739–1790 рр.) був полковим осавулом та обіймав посаду Переяславського поштмейстера.

Серед імен, пов’язаних із Переяславським колегіумом, по праву можна пишатись його вихованцем Шишацьким Григорієм Сепановичем, чернече ім'я Варлаам – першим ректором Переяславського колегіуму та Новгород-Сіверської семінарії, єпископом Володимирським і Житомирським, архієпископом Могилівським і Вітебським.