7 грудня виповнюється 120 років від дня народження Катерини Білокур – майстрині народного декоративного живопису, представниці «наївного мистецтва» родом з Полтавщини. Доля не подарувала їй ні мистецьких шкіл, ні професійних наставників – її не прийняли ані до технікуму в Миргороді, ані до Київського театрального технікуму – не мала документів про базову шкільну освіту…

Серед багатьох міст і сіл України, де жив або через які проходив Григорій Сковорода, козацьке село Каврай на тодішній Переяславщині одне з найпримітніших в житті філософа і поета. Тут молодий Григорій прожив п’ять літ, працюючи домашнім вчителем у місцевого поміщика Степана Томари. Тут таки, як зазначив Сковорода «В полночь ноября 24, 1758 года, в Кавраи» (6 грудня за новим стилем – прим. авт.) Сковороді наснився один дивний-предивний сон. Він задрімав і раптом прокинувся, вражений яскравістю сновидіння.

3 рудня виповнюється 298 років від дня народження Григорія Савича Сковороди (1722–1794) – мислителя, поета, мандрівного народного навчителя, нашого Перворозума, особистості, якою український народ може пишатися перед усім світом.

Коли в Україні тотально і планомірно зникали незрячі мандрівні співаки прийшов час, коли їх повністю не стало в суспільстві українців, а ті, що залишилися були взяті під опіку комуністичної ідеологічної системи країни рад. Так зникали  і світлини і репертуар, який вони виконували, а спогади про їх побутування на довгі роки були поховані в недоступних архівах рукописів етнографів ХІХ поч. ХХ ст.

КОЗІЙ ІВАН БОРИСОВИЧ – фотограф Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника (нині Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»).

Юрій Сінгалевич ім’я, яке ми часто зустрічаємо в спогадах  бандуристів, як надзвичайно обдаровану в багатьох видах мистецтва особистість в Західній Україні, конкретно Галичини, в роки модернового розвитку бандури.

12 листопада оголошено Міжнародним Днем сліпих. Коли звернутися до даних Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я за роз’ясненнями скільки в світі людей, які страждають від порушень зору, то вияснимо, що близько 300 мільйонів людей в світі мають порушення зору. І в цій цифрі майже 40 мільйонів незрячі. Щорічно кількість сліпих зростає на 1-2 млн. осіб і є жахливий прогноз, що незрячих у світі може  бути вже 100 млн.

«Не розумію, як можна не бути національним у наш час…»

Бодянський О. М.

Любов до батьківщини, інтерес до українського фольклору Осип Максимович Бодянський проніс крізь усе своє життя. О. М. Бодянський (літературний псевдонім Ісько Материнка, І. Мастак та ін.) народився 12 листопада 1808 р. у м. Варва (нині смт. Варва Чернігівської області). Його батько був священником. Середню освіту Осип здобув у Полтавській семінарії, що знаходилася у м. Переяславі. В даному навчальному закладі освоїв різні іноземні мови (всього знав 14), серед них сербську. Велике враження на юнака справив збірник сербських пісень Вука Караджича, під впливом якого він почав збирати українські пісні. Після закінчення семінарського курсу 1831 р. вступив до Московського університету, де закінчив курс по словесному відділенню філософського факультету. У журналі «Московський спостерігач» у 1831 р. (у № 15-16) з'являються перші друковані праці О. Бодянського.

Ревнитель істини,духовний богочтець,

І словом, й розумом, і житієм мудрець;

Любитель простоти і від суєт свободи,

Не підлий, прямо друг, вдоволений завжди,

Досяг на верх наук, пізнавши дух природи,

Достойний для сердець взірець, Сковорода.

Михайло Ковалинський

Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» вітає з 75-річчям Юрія Васильовича Костенка!