Історичний календар. Особистості

ПОХОВАННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА: ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ЗАПОВІТ (До 160-ї річниці від дня перепоховання Т. Г. Шевченка)

Твір «Як умру, то поховайте…» Т. Шевченко написав у покоях переяславського лікаря Андрія Йосиповича Козачковського.

105 років з дня смерті Шолом-Алейхема

13 травня 2021 року минає 105 років з дня смерті класика єврейської літератури письменника Шолом-Алейхема (Соломона Нохумовича Рабиновича). Світоч єврейської літератури народився 2 травня 1859 року в Переяславі Полтавської губернії у великій родині Менохема – Нохума Рабиновича і Хає Естер. Майбутній письменник навчався в хедері – єврейській початковій школі, потім у Переяславському повітовому училищі, яке закінчив з відзнакою. З 17 років Шолом розпочав самостійне життя, щоб не бути тягарем для великої родини. Працював репетитором, потім вчителем у доньки багатого землевласника Елімелеха Лоєва, де між молодими людьми зароджується кохання. Батько, дізнавшись про симпатію між Соломоном і Ольгою, звільнив вчителя з роботи. Незважаючи на це, через шість років 24 травня 1883 року вони одружилися. В щасливому шлюбі народилося шестеро дітей.

«ЗБРОЙНИЙ КОНФЛІКТ НА КОРДОНІ» АБО 104 ДОБИ ТА 4 ГОДИНИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Щороку напередодні 9 травня, як і 22 червня, ми згадуємо безпосередніх учасників подій Другої світової війни. В Україні немає практично жодної родини, якої б не торкнулося воєнне лихоліття 40-их років ХХ ст. Разом з тим ми пам’ятаємо, що офіційною датою початку трагедії, у вогненний вир якої потрапила й наша Батьківщина, є 1 вересня 1939 р. Однією з її частин була радянсько-фінська війна 1939–1940 рр. або Зимова війна. Вона стала наслідком радянсько-німецької таємної змови про розподіл сфер впливу у Східній Європі.

ВИДАТНА ДОСЛІДНИЦЯ ПРОТОЦІВІЛІЗАЦІЇ ДАВНІХ ЗЕМЛЕРОБІВ (ДО 99-ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Т. Г. МОВШІ)

Переяслав – місто з багатовіковою історією, сьогодні воно відоме в першу чергу своїми музеями та пам’ятками культурної спадщини. Серед численних музеїв міста, вирізняється своєрідна експозиція Музею трипільської культури, яка розкриває яскраву сторінку нашої історії, давниною у сім тисячоліть. Ліпні посудини та їх фрагменти з загадковим орнаментом, знаряддя з кістки, рогу та кременю, статуетки людей і тварин розповідають про життя, побут, світогляд найдавніших землеробів. Як це населення себе називало і якою мовою говорило, ми не знаємо і, певно, ніколи не дізнаємось, тому що не збереглось ніяких писемних джерел. Давні свідки минулого тисячоліттями знаходились під товстим шаром землі і лише завдяки археологам вдалося привідкрити завісу незвіданого минулого. В кінці ХІХ ст. ці старожитності вперше виявив відомий український археолог Вікентій Хвойка поблизу містечка Трипілля, від чого й походить назва – трипільська археологічна культура. Завдяки невтомній праці вчених-археологів, які більше ста років досліджують пам’ятки цього загадкового народу, сьогодні нам відомі його господарські та культурні досягнення.  Побутуючи більше 2,5 тисяч років – від кінця VІ до початку ІІІ тис. до н.е., на території сучасних України, Молдови та Румунії, трипільці можуть сміливо претендувати на звання найдавнішої протоцивілізації у Східній Європі, яка зникає з історичної арени тоді, коли на Стародавньому Сході та Середземномор’ї розвиваються перші рабовласницькі держави та будуються Єгипетські піраміди.

РОДИНА АЛЧЕВСЬКИХ –ЇХ ВНЕСОК В ПРОСВІТНИЦТВО УКРАЇНИ

В цьому році 16 квітня виповнюється 170 років від дня народження Христини Данилівни Алчевської – українського педагога, прогресивної діячки народної освіти, засновниці  й учителя Харківської приватної жіночої недільної школи. Ця жінка віддала справі народної освіти майже шістдесят років  свого життя, залишила помітний слід у розвитку освіти та культури України.

ОЛЕКСІЙ РОЗУМОВСЬКИЙ – СПІВАК, МУЗИКАНТ, ТОРБАНІСТ

Звідки першовитоки Розумовських і яким чином вони досягли таких вершин?

КАТЕРИНА БУЗНИЦЬКА: КОРІННЯ МОГО РОДУ

Минулого року в Музей кобзарства завітала поважна жінка. Виявилося, що ми дружимо віртуально, що сьогодні широко прийнято. Її сторінка не дуже активно, але завжди змістовно наповнена, тому швидко пригадалося її характерне прізвище –  Бузницька Катерина. Коли познайомилися ближче дізналася і по батькові - Миколаївна. Вона завітала до Музею кобзарства не вперше, а цього разу – щоб познайомити нас з рідкісною для культури Переяславщини світлиною. Яку нам ще належить дослідити і розшифрувати. 

151-ша річниця від дня народження Захарія Федоровича Тарасюка - священика Миколаївської церкви с. Комарівки та Покрови Пресвятої Богородиці м. Переяслава

Захарій Федорович Тарасюк народився 24 березня 1870 р. у с. Комарівка і був сином місцевого священика. Його батько Федір Данилович Тарасюк, який був священиком Миколаївської церкви с. Комарівки Переяславського повіту Полтавської губернії, який служив у ній з 1860 р. по 1897 р. Його мати Олімпіада Тимофіївна Єфимович, яка походила з родини священика. У родині, крім Захарія, було ще два брати та три сестри.

ГАННА ФЕДОСІЇВНА СОБАЧКО-ШОСТАК – САМОБУТНЯ ХУДОЖНИЦЯ З ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

Ганна Федосіївна Собачко-Шостак (1883-1965) – основоположниця декоративно-ужиткового мистецтва Київщини. Народилася в с. Скопці Переяславського повіту (нині Веселинівка Баришівського району).